Український слід республіканців: як Баканов допоміг Єрмаку уникнути проблем

У тому, що питання відставки колишнього голови СБУ Івана Баканова знову стало актуальним, немає нічого незвичного. Сенсаційні справи отримали таку назву не випадково — вони періодично викликають інтерес суспільства новими фактами або висновками.

Дивує інше - ім'я Івана Баканова стало справжньою сенсацією напередодні президентських виборів у США. Здається незрозумілим, яку роль може відігравати колишній керівник Служби безпеки України у контексті американських виборів, особливо у зв'язку з Республіканською партією?

Варто зазначити, що Іван Баканов є давнім другом та колегою Володимира Зеленського з творчої студії Квартал-95.

Проте, давайте розглянемо все поетапно.

Івана Баканова обвинувачують у невдачах діяльності Служби безпеки України під час передвоєнного періоду та на початку повномасштабної агресії. Мова йде про infiltraciю російських агентів у цю важливу державну інституцію.

Наразі історію Баканова оновив у медіапросторі головний редактор Цензор.net Юрій Бутусов. Він назвав колишнього голову Служби безпеки України Івана Баканова агентом ФСБ, заявивши в ЗМІ, що призначення з його ініціативи Андрія Наумова на посаду керівника головного управління внутрішньої безпеки СБУ та Олега Кулініча на посаду голови Кримського департаменту СБУ було продуманим. І Наумова, і Кулініча в Україні звинувачують у зраді.

"З вашої та нашої перспективи, раніше можна було стверджувати, що Іван Баканов не володіє необхідними компетенціями для посади голови СБУ. Однак, якщо подивитися з боку Федеральної служби безпеки Росії, то він, навпаки, є надзвичайно кваліфікованим фахівцем, адже призначив на ключові позиції російських агентів," – зауважив Бутусов під час ефіру на Radio NV.

Згадаємо, що ще в липні 2019 року, одразу після свого призначення на пост голови СБУ, Баканов затвердив Андрія Наумова на позицію, яка надала йому доступ до кадрових документів усіх працівників служби.

Отже, з липня 2019 року Наумов здійснював контроль над усіма кадровими питаннями СБУ, був обізнаний про всіх працівників та їхні особисті відомості.

Цікаво, що після затримання колишнього керівника головного управління внутрішньої безпеки СБУ в Сербії, президент оголосив про позбавлення Наумова військового звання генерала та всіх його посад. Володимир Зеленський прямо охарактеризував його як зрадника.

Навесні 2022 року українські ЗМІ навперебій розповідали, що Андрій Наумов перед початком повномасштабного вторгнення втік з України. Його затримали разом з контрабандистом Олександром Акстом у Сербії. Там він перебуває досі з 2022 року. Україна нібито намагається його екстрадувати.

Проте на листопад 2023 року виявилося, що проти Наумова не було ініційовано жодних справ щодо державної зради.

Після затримання Наумова в Сербії тривали два паралельних процеси -- справа про екстрадицію та справа про відмивання коштів. У жовтні 2023 року тамтешній суд остаточно відмовився видавати ексгенерала.

Згідно з документами у справі про екстрадицію, які вивчили журналісти-розслідувачі, Наумов під час засідань називав звинувачення проти нього в Україні "безпідставними та політично мотивованими" й казав, що боїться за своє життя в разі повернення.

Під час спеціальної операції, проведеної ДБР та СБУ, у липні 2022 року було затримано ще одного підозрюваного — керівника Кримського департаменту Служби безпеки України Олега Кулініча.

Згідно з даними розслідування, він мав співпрацю з ФСБ Росії та отримав оперативний псевдонім "Котигорошко". Його діяльність контролював так званий "політичний офіс" у Москві, створений за вказівкою російських спецслужб колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем та екс-главою Адміністрації президента України Андрієм Клюєвим.

Згідно з даними розслідування, ще до початку повномасштабного вторгнення Росії "Котигорошко" займався шпигунством на користь агресора. Він організовував розташування своїх прихильників у правоохоронних структурах України та спонукав громадян до зрадництва.

Кулінічу пред'явлено звинувачення за п'ятьма статтями Кримінального кодексу України. Наразі він знаходиться в ув'язненні, і йому може загрожувати до 15 років позбавлення волі.

Володимир Зеленський у липні 2022 року звільнив Івана Баканова з посади керівника СБУ.

Президент пояснив, що ухвалив рішення через велику кількість кримінальних проваджень про держзраду та колабораціонізм серед співробітників правоохоронних органів.

У документі, що стосується звільнення Баканова, зазначено, що його відсторонили від виконання службових обов'язків на підставі статті 47 Дисциплінарного статуту Збройних сил України. Це рішення було ухвалене через "недостатнє виконання або невиконання службових завдань, що призвело до загибелі людей або інших серйозних наслідків, або ж становило загрозу їх виникнення".

Дивовижним чином звільнення Івана Баканова збіглося з обвинуваченням республіканки Вікторії Спартц, конгресменки українського походження, яка заявила, що в українську владу infiltrувалися агенти Кремля.

Як було зазначено раніше, вона запропонувала провести перевірку наявності так званих "російських зв'язків" у керівника офісу президента Андрія Єрмака. Спартц підкреслила, що його ім'я неодноразово з'являлося в обговореннях щодо нерозв'язаних проблем України, тому вона закликала президента Володимира Зеленського "узяти на контроль" ситуацію з Єрмаком.

Це сталося в червні, а 19 липня парламент, працюючи в прискореному режимі, ухвалив рішення про звільнення колишнього голови СБУ Івана Баканова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.

У офіційно озвучених звинуваченнях стверджувалося, що як Баканов, так і Венедіктова не помітили зрадників на ключових позиціях у правоохоронних органах. Проте в кулуарах обговорювалась ще одна, можливо, більш істотна причина. За словами джерел, президент Володимир Зеленський вживав заходів щодо Баканова та Венедіктової, щоб відвернути увагу республіканських конгресменів від Єрмака.

Все вдалося, але лише до певного моменту. Сьогоднішня актуалізація деталей, пов’язаних із минулим Івана Баканова в СБУ, може бути не випадковістю, а своєрідним нагадуванням про те, як голові Офісу Президента вдалося уникнути наслідків, які могли б настати після звернень Вікторії Спартц та її колег у Конгресі. Можливо, ця тема ще не раз стане предметом обговорення. Отже, без сумніву, цей політично-шпигунський трилер має всі шанси на продовження.