Журналістика та штучний інтелект: способи використання та етики маркування, чи здатна машина витіснити людину, які загрози пов'язані з новими технологіями? -- Аліна Елєвтєрова у подкасті "Медіуми".

У випуску -- про виклики та можливості, що приносить штучний інтелект у медіаіндустрію.

В епоху стрімкого розвитку технологій питання впливу штучного інтелекту на журналістику стає дедалі актуальнішим. Чи варто журналістам побоюватися конкуренції зі сторони нейромереж? Або ж ШІ стане незамінним помічником, що полегшить створення контенту? Як сучасні медіа вже сьогодні використовують можливості штучного інтелекту та які зміни це приносить у роботу редакцій -- про все це ведуча подкасту "Медіуми" Наталя Соколенко поговорила з Аліною Елєвтєровою, експерткою з цифрової безпеки ГО "Інтерньюз-Україна".

А також про глобальні тренди в регулюванні штучного інтелекту та перші ініціативи України в цій сфері. Яким чином ШІ здатен автоматизувати повсякденні завдання, і чи потрібно маркувати контент, що був створений за допомогою нейромереж?

Ви можете підписатися на подкаст "Медіуми" на таких платформах, як Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та багатьох інших сервісах для прослуховування подкастів.

00:00 Чи здатний штучний інтелект замінити журналістику як спеціальність?

03:14 "Мрію про ідеальний світ, в якому штучні інтелекти не витісняють людей, а стають їхніми помічниками."

06:45 "Чим менше ресурсів має людина, тим більше годин вона витрачає у соціальних мережах."

08:02 Переписування, оптимізація під пошукові системи, створення ілюстративних матеріалів: які можливості штучного інтелекту відкриваються для журналістів і як їх можна реалізувати?

12:12 "Застосування нейронних мереж породжує виклики, до яких ніхто не підготувався."

14:13 Як перевірити достовірність інформації в епоху, коли панує контент, створений штучним інтелектом?

16:06 "Недруги застосовують штучний інтелект в ролі зброї, як і будь-який інший аспект розвитку."

Чи є ймовірність, що штучний інтелект зможе замінити журналістику як спеціальність?

Наталя Соколенко: Журналістська спільнота зіштовхнулась з непередбачуваною небезпекою. Йдеться про штучний інтелект, який може стати серйозною загрозою для нашої професії. Можливо, ви не поділяєте мою точку зору, але я помічаю, що дедалі більше завдань, які раніше виконували медійники, передаються на аутсорсинг ШІ. Яке ваше ставлення до цього? Чи можемо ми дійти до ситуації, коли журналістика буде повністю замінена технологіями штучного інтелекту?

Аліна Елєвтєрова висловила свою думку: "Я не поділяю такого погляду. Навіть якщо ми використаємо нейромережу, яка створить текст за всіма стандартами, вона не зможе написати репортаж, в центрі якого буде людина. Справа в тому, що нейромережа не зможе зрозуміти, чому певні емоції мають бути в центрі уваги, і чому людська історія може бути цікавою для інших. Людський підхід, контекст особи, яка на місці подій і фіксує їх, є надзвичайно важливими. Це погляд людини, яка безпосередньо переживає події. Отже, у сфері великих текстів, якісних матеріалів і репортажів, штучний інтелект навряд чи зможе замінити людину. Журналістика цікавить нас саме через те, що вона відображає індивідуальний погляд на ситуацію, передає контекст і емоції."

"Мріялося б жити в ідеальному світі, де штучні інтелекти не витісняють людей, а стають їхніми союзниками."

Наталя Соколенко: У Китаї з'явилися роботи, які виконують роль ведучих, і зрозуміло, що їх можна забезпечити текстами, створеними штучним інтелектом, а також ілюстраціями у вигляді фото та відео. Які ж професії в медіаіндустрії все-таки можуть зазнати впливу конкуренції з боку AI?

Аліна Елєвтєрова: Все залежить від того, на чому зосереджене саме медіа. Ми можемо створити штучний інтелект у вигляді аватара, який буде виконувати роль ведучого або ведучої, говорячи на екрані. Для цього не потрібні ні студія, ні камера — все генерується в відеоформаті і передається в ефір, що значно спрощує процес. Якщо медіа прагне знизити витрати на оренду студії, це може бути слушним рішенням. Проте, через це певні фахівці можуть залишитися без роботи, адже немає необхідності постійно тримати ведучу, якщо її може замінити штучний інтелект. Вибір залежить від пріоритетів, які закладаються в роботу медіа.

Існує безліч способів, які можуть значно полегшити життя колегам. Наприклад, журналісти часто стикаються з проблемою необхідності постійно переглядати величезний обсяг новин, марафонів та прес-конференцій. Проте цю задачу можна автоматизувати. Можна створити програму, яка в реальному часі слухає події, фіксує тайм-коди та заносить все почуте у текстовий документ. Таким чином, працівники, які обробляють цей текст, не витрачають багато часу на прослуховування. Вони можуть шукати інформацію за ключовими словами, вибирати необхідні фрагменти та готувати новини. Це справді спрощує процес роботи.

Звичайно, хотілося б жити в ідеальному світі, де штучні інтелекти не конкурують з людьми, а стають їхніми союзниками, не звільняють працівників для скорочення витрат, а підтримують їх у роботі. На жаль, все залежить від того, як медіа визначатимуть свої пріоритети. ШІ може бути корисним для переформулювання стандартного пресрелізу, але створити якісний експертний текст на десять сторінок — це поки що йому не під силу. Без людського внеску, інтелекту, унікального бачення та розуміння, що може зацікавити читача, результатом буде просто інформаційний потік, який не принесе користі.

"Чим менше у людини матеріальних ресурсів, тим більше часу вона витрачає на соціальні мережі."

Наталя Соколенко: Є така формула на Заході: що бідніша людина, то більше вона споживає цифрової інформації, що заможніше -- то більше в неї шанс отримувати послуги від живої людини. Чи можливе в майбутньому розділення медіа, медіапродукту, на той, що створений штучним інтелектом і на людський продукт. Що ви про це думаєте?

Аліна Елєвтєрова: Я ознайомилася з матеріалом у The New York Times, що викладає подібну ідею: чим нижчий рівень доходів людини, тим більше часу вона витрачає на соціальні мережі та з телефоном у руках. Головна думка цього тексту полягає в тому, що "офлайн — це новий розкіш". Тобто лише заможні люди мають можливість дозволити собі активності, які не пов'язані з переглядом контенту.

Рерайт, SEO-оптимізація, генерація ілюстративних матеріалів: для чого і як можна використовувати ШІ журналістам?

Наталя Соколенко: Ви бачите роботу редакцій, які використовують штучний інтелект. Порекомендуйте, на що звернути увагу, які інструменти можна було би використовувати?

Аліна Елєвтєрова: Нейромережі можна використовувати, наприклад, для рерайту прохідних речей на сайт: поставити пресреліз про подію, яка буде відбуватися, можна попросити, наприклад, ChatGPT його прикрасити або переписати, щоб не витрачати на цей час. Також можна, наприклад, використовувати його для того, щоб він робив SEO-оптимізацію матеріалів. Одна з редакцій таке робить, і їх тестування показує, що кількість переглядів їхніх матеріалів збільшилася.

Можна використовувати генерацію контенту, наприклад, для створення колажів чи ілюстративних зображень. Однак важливо не замінювати реальні фото, щоб не порушувати етичні норми. Якщо йдеться про такі серйозні теми, як обстріли чи інші актуальні події, краще звернутися до колег за фотографіями, послатися на їхні роботи або придбати їх. У випадку спеціалізованих чи експертних матеріалів, де потрібно додати ілюстрації, можна використовувати згенеровані зображення, проте слід забезпечити відкритість щодо їхнього походження.

Наталя Соколенко: Відзначити?

Аліна Елєвтєрова: Так, для журналістів важливо підтримувати комунікацію зі своїми читачами та глядачами. Не обов’язково зазначати, що в тексті є фрагменти, створені за допомогою ChatGPT, навіть якщо ми їх перевірили кілька разів. Можна, наприклад, додати на сайт інформацію про те, як ми іноді застосовуємо штучний інтелект: пояснити, для чого саме його використовуємо і які переваги він нам приносить. Також варто позначати фотографії, які генеруються цим штучним інтелектом.

"Використання нейромереж створює виклики, до яких ніхто не був готовий"

Наталя Соколенко: Ви згадали про етичні аспекти. В українських законах наразі відсутні положення, які б регулювали відповідальність за використання штучного інтелекту у випадках, коли споживач інформації не усвідомлює, що контент створено штучним інтелектом. Які глобальні тенденції ми спостерігаємо в цій сфері? Чи можемо сподіватися на появу законодавчих обмежень в рамках міжнародного гуманітарного права або ж на регуляцію в національних правових системах?

Аліна Елєвтєрова зазначає, що розробка нових законодавчих ініціатив у сфері штучного інтелекту активно триває, зокрема, в Україні. Наразі в нашій країні немає нормативних актів, які б регулювали цю сферу так, як це робиться в європейських країнах. Міністерство цифрової трансформації України працює над створенням документів, які сприятимуть регулюванню питань, пов'язаних із ШІ та модерацією контенту. Ця ініціатива реалізується в партнерстві з "Лабораторією цифрової безпеки". Сьогодні, якщо медіа цікавить етичне використання штучного інтелекту, вони можуть ознайомитися з рекомендаціями з відповідального застосування ШІ в медіа, доступними на сайті Міністерства цифрової трансформації. Процес регулювання вже розпочато, адже використання нейромереж ставить перед суспільством нові виклики, до яких ще ніхто не був готовий. Необхідно знайти способи мінімізації ризиків і визначення відповідальності. Наприклад, яке покарання має бути за використання штучного інтелекту для поширення неправдивої інформації? В Україні цей процес розвивається паралельно з міжнародними тенденціями, і ми не відстаємо від світових практик.

Як перевірити достовірність інформації в епоху переважання контенту, створеного штучним інтелектом?

Наталя Соколенко: Які небезпеки чекають на журналістів у нинішніх умовах, коли значна частина контенту створюється за допомогою штучного інтелекту? Особливо з огляду на те, що вороги також використовують ці технології. На яких аспектах слід зосередити увагу?

Аліна Елєвтєрова: Верифікація інформації нікуди не ділася. Тому, звичайно, найперше, що треба робити -- це верифікувати те, що людина бачить. І фото, і відео, і тексти.

Наталя Соколенко: Чи існують на даний момент програми, які можуть виявити фрагменти відео чи зображень, створені за допомогою штучного інтелекту? Яка їхня ефективність у цьому процесі?

Аліна Елєвтєрова: У нас є різноманітні інструменти, деякі з яких безкоштовні. Звісно, існують ідеально виготовлені дипфейки. У таких випадках важливо перевіряти інформацію іншими способами. Якщо це, наприклад, відео з Будановим, де він говорить, що "все пропало", варто зв'язатися з пресслужбою, запитати, чи вони бачили це відео. Чи справжнє воно, чи фейкове? Тут важливо, щоб верифікація не зводилася лише до перевірки через телеграм-канали, які можуть поширювати подібну інформацію. Оскільки ми живемо в умовах інформаційної війни, нас постійно будуть атакувати таким контентом, маніпулювати суспільною думкою і намагатися нав’язати дезінформацію, яка містить приблизно 30% правди, а решта — вигадка. Я вважаю, що завдання медійників полягає в тому, щоб усвідомлювати необхідність фільтрації частини цієї інформації.

"Вороги використовують ШІ як зброю. Як і будь-який елемент прогресу"

Наталя Соколенко: З одного боку, штучний інтелект в чомусь медійникам полегшує життя, а в чомусь все-таки навалює роботи, тому що перевіряти доведеться більше. Будь-яке явище, що символізує в собі прогрес, він має і темну сторону. Якщо оцінювати вплив штучного інтелекту на нашу медійну професію, то все-таки чого більше -- плюсів чи викликів ви бачите?

Аліна Елєвтєрова: Мені здається, що воно існує в балансі. Роботу воно полегшує, дає можливості подумати, використати інструменти для креативних підходів. Можливо, скоро у нас будуть мультимедійні матеріали із залученням штучного інтелекту, які будуть робити міні-комп'ютерні ігри. Можливо, ми дійдемо до того, що на основі репортажів будуть робити маленькі ігри, що людина зможе увійти в роль. Тому, я думаю, що він принесе класну трансформацію для мультимедійних варіантів.

Мінуси більшою мірою пов'язані з тим, що вороги використовують його як зброю. Як і будь-який елемент прогресу. Вони можуть його використовувати як щось, що буде знищувати, атакувати людей, їхню свідомість, інформаційне поле тощо. Про це треба пам'ятати і відповідально підходити до цього. Якщо ми вже щось використовуємо, то ми маємо пояснювати, наприклад, глядачам, що ми використовуємо штучний інтелект, але ми все перевірили.

Щоб уникнути ситуацій, схожих на ту, що сталася у Великій Британії: один чоловік придбав на Amazon книгу про гриби, вирушив на їхнє збирання і в результаті отруївся, адже інформацію в книзі створив ChatGPT. У ній містилися поради, наприклад, як розрізняти гриби — облизуючи їх або відкушуючи шматочок. Автор не перевірив факти і не проявив жодної відповідальності, не зважаючи на можливі наслідки для інших. Тому важливо бути уважними і свідомими у використанні таких інструментів, щоб уникнути подібних трагедій.

Нагадаємо, в попередніх випусках подкасту "Медіуми" говорили з Катериною Городничою про проблеми з українськими late night show, Святославом Загайкевичем про сучасний український стендап, його розвиток, виклики та роль в українському культурному просторі, Кирилом Передрієм про те, як наймолодший журналіст України готується до інтервʼю з провідними політиками країни, Олексієм Мандзієм про контент каналу "Суспільне Спорт", підготовку до Олімпіади та промоцію масового спорту, Тетяною Лебедєвою про журналістсьĸий ĸонĸурс "Честь професії" та роботу Комісії з журналістської етики, Романом Колядою про вихід Першого каналу з марафону, 100-річчя "Українського радіо" та неймовірні історії, що відбуваються в прямому ефірі, Тетяною Трощинською про премію імені Георгія Ґонґадзе, токшоу "Новий відлік", телемарафон та виклики перед майбутніми поколіннями журналістів, Альоною Яциною про "Кордон.Медіа", що висвітлює події Сумщини, війну та історії неймовірних людей, які має бачити весь світ, Наталією Курдюковою про Kharkiv Media Hub, що допомагає підтримувати роботу українських і іноземних медіа у Харкові, Катериною Котвіцькою про аналіз поточної ситуації та трендів у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн, Сергієм Гнезділовим про творчість на війні, цензуру і (не)ефективні державні комунікації, Галою Котовою про те, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber зростати після початку широкомасштабного вторгнення, Олександром Педаном про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість "УніверCheck" та інші ідеї pedan|buro, Дмитром Хоркіним про те, як вплинула війна на розвиток радіо в Україні, Вікторією Мурованою про "моркву в шоколаді" як принцип виготовлення контенту для дітей.

Також рекомендуємо: Подкаст "Детектор медіа говорить", у якому ми начитуємо найцікавіші статті та рецензії, що виходять на сторінках нашої групи онлайн-видань. Якщо у вас не вистачає часу на читання, ви можете просто слухати нашу аудіоверсію. Підписуйтеся на подкаст та отримуйте доступ до найцікавіших матеріалів "Детектора медіа" у зручному для вас форматі.