"Основною метою було дослідження космосу": військові поділилися справжніми причинами висадки в Кринках, - УП

Маленький плацдарм на лівому березі насправді ніколи не був основною метою цієї операції.

У липні цього року український плацдарм у Кринках був остаточно знищений. Реальною метою цієї операції була спроба прорватися до Криму, однак план зазнав невдачі. Цю інформацію повідомляє "Українська правда".

За словами джерел видання, серед офіцерів та солдатів, залучених до битви в Кринках, Велика Британія стала каталізатором для проведення десантної операції, хоча основна ініціатива, безумовно, залишалася за Києвом. Британці, які мають значний досвід у морських операціях, відстоювали думку про те, що українських морпіхів слід вивести з донбаських степів і використати за їхнім призначенням — для виконання завдань на воді.

Деякі морпіхи-офіцери у спілкуванні з УП висловили переконання, що висадка на лівому березі планувалася на літо 2023 року, але операцію довелося відкласти аж на осінь через підрив Каховської ГЕС.

За словами співрозмовників УП, задачею максимум цієї операції був вихід до Перекопського перешийка - воріт у Крим. Для цього морпіхам треба було подолати аж 80 кілометрів окупованої території.

"Нашою основною метою було досягнення космічного простору: прорив до Криму. Нам повідомили, що необхідно зламати лише передову лінію, яка проходить через найближчі до узбережжя населені пункти – від Корсунки до Олешок. Другого ешелону немає, тобто всі сили розташовані в одній смузі", - розповідає офіцер 36-ої бригади морських піхотинців.

Більш приземленою виглядала задача мінінмум - розширити херсонський фронт і відтягнути на нього сили противника із Запорізького напрямку та Донеччини.

На початку цієї операції українські морпіхи намагалися закріпитися в трьох місцях на лівому березі Дніпра - біля Антонівського залізничного мосту, між селами Піщанівка та Підстепне, а також в селі Кринки. Приблизно за тиждень - два після початку операції морпіхи залишили перші два плацдарми і сфокусувалися на Кринках, де вдалося досягнути найбільшого успіху. Однак за усі 9 місяців село жодного разу так і не перейшло під повний контроль морпіхів.

А вже взимку 2023-2024 року, коли росіяни підтягнули резерви, ситуація на плацдармі в Кринках стала ще важчою для українських сил.

"Приблизно з кінця зими і початку весни все стало дуже сумно. Човни більше не могли дістатися до лівого берега. На переході з Дніпра в Конку вже були встановлені контрольні пункти. У певний момент жоден човен не зміг пройти. І всі усвідомили, що ми більше не в змозі евакуювати наших людей з того місця. Останнім, хто залишався, ми скинули жилети за допомогою дронів, і вони змушені були повертатися вплав", - ділиться офіцер-морпіх.

У зимовий період 2024 року Генеральний штаб розпочав поетапний процес виведення морських піхотинців з лівобережної території. Завершення цього процесу відбулося у липні 2024 року, коли останні військовослужбовці покинули Кринки.

Отже, українським військовим не вдалося просунутися в окуповані райони навіть на кілька кілометрів. Основним досягненням операції, як зазначають співрозмовники УП, є знищення значної кількості ворожих військ та їхньої техніки. Проте точні дані залишаються невідомими, оскільки Генеральний штаб їх засекретив.

Згідно з повідомленням УНІАН, десант українських військ на лівий берег Дніпра розпочався в середині жовтня 2023 року і збігся з початком боїв за Авдіївку. У першій половині липня цього року було оголошено, що українські війська повністю покинули лівий берег.

Згодом українські засоби масової інформації, посилаючись на свої джерела, повідомили, що під час бойових дій у Кринках загинуло 262 українських військових, а ще 788 офіційно числяться як зниклі безвісти.

За даними OSINT-аналітика, відомого у Твіттері під ніком Naalsio, під час боїв у Кринках Збройні Сили України зазнали втрат у вигляді 37 одиниць техніки, серед яких були 3 танки та одна БМП. У той же час, російські війська втратили 233 одиниці техніки, включаючи 23 танки та 73 БМП. Втрати живої сили з боку осінтерів залишаються невідомими.