Яким чином звільнення Залужного відбулося в контексті втрати Авдіївки та Вугледару?

Після падіння Вугледару, постійного просування росіян на різних ділянках фронту і масового СЗЧ, про що вже кілька місяців відкрито говорять причетні до армії, виникає питання: а для чого знімали Залужного?

Ротом Мар'яни, Офіс гавкає, що Залужний - радянський генерал, який використовує людей як м'ясо, провалив Велике Наступівництво, що він взагалі п'яниця і паркетний генерал. І ось, Залужного вже немає. І що? Стало краще?

За пів року ми втратили Авдіївку і Вугледар. Обидва укріпрайони успішно трималися з 2014 року. Позитивні блогери кажуть про всього лише тактичні успіхи окупантів і рахують захоплені росією кілометри, натякаючи, що порівняно з 2022 це дуже мало.

Справжня суть полягає в тому, що втрати Авдіївки та Вугледару є не просто тактичними, а стратегічними невдачами. Поразка в Авдіївці позбавила нас можливості контролювати Донецьк за допомогою ствольної артилерії, що створює для окупантів комфортні умови для відновлення, накопичення сил та ремонту техніки. Відтак, після захоплення Вугледару вони отримують доступ до залізничних шляхів на південь, що робить втрату Кримського мосту вже не такою критичною для їхніх планів.

Ми невпинно наближаємося до втрати "фортеці Покровськ". Можливо, навіть, хтось із артистів при дворі створить пісню про цю фортецю. Тоді ми будемо співати, і це хоча б трохи полегшить усвідомлення того, що за Покровськом вже розташовані Запоріжжя та Дніпро. Це означає нові мільйони біженців і зруйновані міста.

Не можна не задати питання: чи було б усе так погано, якби Зеленський не ухвалив рішення звільнити Залужного та ще 20 бойових генералів? Адже під керівництвом Залужного втрати не були такими значними. Можна багато дискутувати, що ситуація на фронті залежить не лише від Залужного, а й від безлічі інших факторів. І це буде цілком справедливою думкою. Проте, як зазначав Лобановський, результат на табло, і він далекий від оптимістичного. Тому залишається відкритим питання, чому було прийнято рішення про звільнення Залужного.

Це питання викликає значний дискомфорт, адже відповідь на нього загальновідома: це було звільнення генерала, чия популярність викликала політичний інтерес, і не мало жодного зв’язку з його професійними здібностями чи виконаною роботою. Це рішення принесло політикам вигоду, але коштувало нам втрати територій та людських життів.

Це зовсім не те, як має бути. Армія не повинна підпорядковуватись політичним іграм. Відстороніться від неї зі своїми безглуздими політичними ідеями.