Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення не закривати справу "Роттердам+".

Про це повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, передає Укрінформ.

"Колегія суддів ВАКС відмовила у задоволенні клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження стосовно осіб, серед яких колишні та чинні посадовці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) та посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній, які причетні до запровадження та застосування так званої формули "Роттердам+", внаслідок чого споживачі електроенергії протягом 2016 - 2019 років переплатили понад 39 млрд грн", - зазначає САП.

Сторона захисту у своїх клопотаннях вказувала на порушення принципу, відповідно до якого існує заборона на повторне притягнення до кримінальної відповідальності за одне й те саме правопорушення, а також у зв'язку із закінченням терміну досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Вивчивши аргументи обох сторін, суд прийняв сторону прокурора САП і відмовив у задоволенні запитів захисту.

Наступне засідання по цій справі відбудеться о 12:00 12 грудня.

За інформацією, яку було оприлюднено, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) на основі результатів розслідування, проведеного Національним антикорупційним бюро, направила до суду обвинувальний акт стосовно шести осіб, які мають відношення до впровадження так званої формули "Роттердам+". За оцінками слідства, ця формула завдала споживачам електроенергії збитків у розмірі 19,357 млрд грн у період з 2016 по 2017 роки. Прокурор також подав цивільний позов на відшкодування збитків, завданих державі внаслідок кримінального правопорушення, на ту ж суму – 19,357 млрд грн.

У серпні 2019 року НАБУ оголосило ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку та ще п'ятьом особам, причетним до запровадження "Роттердам+", підозру у вчиненні дій, унаслідок яких споживачам електроенергії були завдані 18,87 млрд грн збитків.

У вересні 2022 року правоохоронні органи завершили розслідування даної справи. Щодо шести осіб, залучених до справи, були змінені раніше висунуті підозри.

У березні 2023 року Вищому антикорупційному суду було передано перший епізод справи "Роттердам+". У той же час Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала цивільний позов на суму 19,357 мільярдів гривень.

3 жовтня 2023 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про накладення арешту на майно трьох екс-чиновників, які є обвинуваченими у справі "Роттердам+".

Зокрема, було накладено арешт на нерухомість, що належить колишньому голові НКРЕКП, а саме на квартиру в Києві площею 41,3 кв. м та на будинок площею 243,2 кв. м, розташований у Київській області.

Крім того, було затримано дві квартири колишнього генерального директора "ДТЕК Мережі", які розташовані в Києві та Донецьку.

У екс-гендиректора "ДТЕК Східенерго" конфісковані квартира в Києві, приватний будинок і дві земельні ділянки.