Вербування розпочалося в 2002 році: як російські спецслужби створили мережу агентів для коригування атак на аеропорт Івано-Франківська.

Івано-Франківський міський суд оприлюднив подробиці справи про зраду, в якій фігурують троє осіб, які займалися збором розвідувальної інформації для супротивника напередодні ракетного обстрілу військового аеродрому. Цей напад призвів до трагічної загибелі військовослужбовця та завдав серйозних пошкоджень інфраструктурі.

Дослідження показали, що планування нападу на військовий аеродром в Івано-Франківську стартувало значно раніше, ніж початок повномасштабного вторгнення. Це стало можливим завдяки мережі агентів, які були завербовані російськими спецслужбами різними методами.

Центральною особою справи став 44-річний мешканець Харкова Дмитро Кузнецов - блогер з більш ніж 30 тисячами підписників у Instagram, який себе ідентифікував як мандрівник та "вільна людина". Згідно з версією слідства, його вербування відбулося в російській церкві в Ніцці, де невідомий представник російських спецслужб змусив його до співпраці під загрозою.

"Це був чоловік середнього зросту, з світлого кольору волоссям, приблизно старший за 50 років, на ім'я Ніколай. Він за двадцять хвилин чітко виклав, що мені слід робити і чим зайнятися, коли я вирушу в Україну," - поділився Кузнецов під час досудового розслідування.

Протягом 2021 року Кузнецов активно займався збором даних про стратегічні об'єкти в різних містах України. У Києві він використовував квадрокоптер для фотографування мостів через Дніпро та шляхів до них, а в Харкові звернув увагу на будівлю "Держпрому". У лютому 2022 року він оселився в готелі, розташованому поблизу військового аеродрому в Івано-Франківську.

Іншою особою, що виконувала функції агента, стала 50-річна Галина Кришталь, яка працює викладачем математики та займається розведенням американських кокер-спанієлів. Вона розповіла, що процес її вербування відбувся у 2013 році в білоруському місті Могильов.

"Поблизу ветеринарної клініки до мене підійшли двоє незнайомців і заявили, що знають про мене все. Вони зазначили, що мої послуги можуть стати в нагоді, а можуть і не знадобитися," - поділилася жінка.

З грудня 2021 року Кришталь орендувала житло в селі Колінці, що розташоване поблизу аеродрому, сплативши оренду за п'ять місяців вперед. Під виглядом фотографування своїх собак, вона збирала інформацію про траєкторії посадки військових літаків та місця розташування стратегічних об'єктів. На її телефоні була виявлена незвичайна активність: кожні півгодини відбувалася передача даних обсягом 1800 байт, а також було знайдено 12 номерів російських мобільних операторів.

"Вона була обізнана про початок масштабної війни ще до того, як це сталося. За цю діяльність їй надавали фінансову винагороду. Крім того, Кришталь зазначала, що відвідувала Росію та Білорусь, стверджуючи, що все це було заздалегідь сплановано, і що існує чимало її колег, які займаються фотографуванням та збором інформації для РФ", - повідомив у суді анонімний свідок.

Третім фігурантом справи став 26-річний айтішник Олександр Віхляєв, колишній учень Кришталь. За версією слідства, саме він координував дії групи та організував проживання Кришталь поблизу аеродрому, хоча сам категорично заперечував причетність до злочину.

"Для завдання удару по військовому об'єкту потрібно мати координати, які можна визначити картографічним способом, але ще потрібна агентура розвідки. Якщо є аеродром, то є глісада, 22 км, там можна відслідковувати техніку... Агенти можуть не знати один одного, але є старший, який отримує завдання", - пояснюють залучені до справи експерти.

Цікавим збігом виявилося те, що і Кузнецов, і Кришталь проходили навчання в школі "ДЕІР" (російська абревіатура "подальший енергоінформаційний розвиток") - організації, яка, за даними слідства, мала зв'язки з російськими спецслужбами та використовувала свої методики для підготовки спецпризначенців.

Ця псевдонаукова система нібито зʼявилася як результат проєкту зі створення психотронної зброї на замовлення КПРС у 1980-х роках.

Кришталь поділилася, що з грудня 2002 року і протягом приблизно трьох років здобувала освіту в навчальному закладі ДЕІР. Ця школа знаходилася в Києві, на вулиці Красноармійській, 72, і мала цікаву легенду, що виникла від діяльності спецслужб.

Там обіцяли навчати розвідників, але по суті нічого не вчили. Кришталь пішла з цієї організації, як вона говорила, тому що там була не зовсім "свіжа" обстановка, всі сварилися і вона зрозуміла, що це їй це точно не треба. Однак саме навчання в псевдошколі - визнає.

Кришталь також зазначила, що її нібито шантажували, і якщо вона відмовиться фотографувати певні об’єкти, то її особисті дані передадуть тим, хто погрожував їй вбивством ще в 2006 році. Вона розповіла, що колись продала земельну ділянку, що належала її батькові, і, отримавши завдаток, вирішила розірвати угоду з покупцем, дізнавшись, що може продати землю дорожче. Це викликало величезний гнів у покупця, до того ж вона була винна йому тисячу доларів, які обіцяла повернути після продажу. Згодом колишній покупець почав погрожувати їй, що приїде з групою своїх знайомих з Донецька, і там вчинить безлад. Незабаром вона дізналася, що має справу з одним із найвпливовіших кримінальних угруповань Донецька, і її батько змушений був погасити її борг.

У 2013 році Кришталь відвідала Могильов у Республіці Білорусь з метою знайти собаку для розведення. Поряд з ветеринарною клінікою до неї підійшли двоє незнайомців, які заявили, що знають про неї все. Вони зазначили, що її навички можуть бути корисними, однак могли і не знадобитися. Відчуваючи тривогу, вона вирішила погодитися на їх пропозицію.

У мобільному телефоні Кришталь знайдено 12 номерів російських мобільних операторів. Живучи в селі, вона мала аномальні з'єднання: кожні 30 хвилин з її телефону здійснювалася передача даних обсягом 1800 байт.

Кришталь підтвердила, що вона здійснювала фотозйомку, передавала знімки і насправді не була впевнена, куди вони потраплять далі. Вона зазначила, що не фіксувала момент падіння літака. В своїх виправданнях стверджувала, що знімала на телефон ліс та відкриті простори поблизу поля, а також різні державні обʼєкти.

Жінка стверджувала, що це було відверте зізнання. Вона не мала наміру вчинити те, що сталося. Їй і в голову не приходило, що її зображення може спричинити такі неприємності.

Вона також висловила глибоке співчуття щодо своїх вчинків і готова вжити всіх можливих заходів, щоб виправити завдану шкоду.

Суд встановив провину всіх трьох обвинувачених у скоєнні державної зради, спираючись на різноманітні докази. Серед них були свідчення, отримані під час досудового слідства, інформація від мобільних операторів про місцезнаходження телефонів, результати проведених обшуків та експертизи.

Зокрема, аналіз безпілотного апарату Кузнецова виявив, що з нього були усунуті обмеження на виконання польотів у заборонених зонах, що давало змогу вести зйомку військових об'єктів з висоти, що перевищує 200 метрів.

Незважаючи на те, що під час судового розгляду Кузнецов і Кришталь відмовилися від попередніх показань, суд врахував їхні свідчення на досудовому слідстві, які були надані добровільно, під відеофіксацію та в присутності адвокатів. Всіх трьох обвинувачених засуджено до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.