"Мені снилися жахи". Колишній керівник академії Шахтаря - про втечу від війни в Україні.

Донецький "Шахтар" вже тривалий час прагне залучити іноземних спеціалістів на важливі позиції в клубі. Серед тих, хто на початку повномасштабної фази російсько-української війни мав угоду з "гірниками" та займав пост керівника дитячо-юнацького футболу "Шахтаря", виступав португалець Едгар Кардозу, який фактично був очільником академії "помаранчево-чорних".

Його особистість не є широко відомою серед українських футбольних фанатів, і, можливо, деякі з них лише зараз вперше дізнаються про це ім'я. Проте Кардозу провів три роки в "Шахтарі", починаючи з літа 2020 року і до літа 2023-го. Хоча фактично в нормальному режимі він працював лише півтора року, після чого разом із більшістю своїх підопічних був змушений покинути зону бойових дій, переїхавши до Хорватії.

Проте влітку 2023 року в "Шахтарі" вирішили повернути молодих гравців до України, щоб вони мали можливість тренуватися під наглядом тренерського штабу основної команди. Едгар Кардозу не висловив бажання повертатися до Києва, і на цій ноті його співпраця з "помаранчево-чорними" підійшла до завершення.

Після відходу з "Шахтаря" португалець кілька місяців був без роботи, а потім прийняв запрошення від футбольного клубу "Кітчі" з Гонконгу - 12-разового чемпіона цього спеціального адміністративного району Китайської Народної Республіки. Там Кардозу спочатку підписався на посаду директора з розвитку, потім паралельно з нею був одним із членів тренерського штабу першої команди, а з літа 2024-го є повноцінним наставником "гонконгської Барси" (одне із прізвиськ "Кітчі").

Проте, кар'єра Кардозу, який до свого переходу в "Шахтар" працював асистентом у збірній Катару U-23 під керівництвом Фелікса Санчеса Баса, відомого завдяки ЧС-2022, навряд чи викликає великий інтерес у звичайного українського футбольного вболівальника. Натомість, його втеча з України після початку агресії Росії в лютому 2022 року виглядає значно більш захоплюючою. Особливо, якщо врахувати, що сам Едгар у розмові з виданням South China Morning Post описав цю ситуацію як справжній детектив, де він спочатку відчував сильний страх за своє життя, але згодом зміг знайти в собі сили і евакуюватися в безпечне місце.

Буквально за кілька днів до початку вторгнення російських окупантів португальське посольство особисто повідомило Кардозу про доцільність термінового від'їзду з України. Але в "Шахтарі" фахівця запевнили, що все буде нормально, хоча Едгар все ж відправив додому свою дружину із маленьким сином, які залишили Київ за чотири дні до початку кошмару.

На момент, коли Кардозу отримав попередження від посольства, він знаходився в Туреччині, беручи участь у зборах з основною командою та командою "Шахтар" U-19. Португалець разом із делегацією клубу повернувся до Києва всього за два дні до початку масштабних військових дій.

А тепер передаємо слово безпосередньо Едгару Кардозі...

"Ми усі повернулися [із Туреччини до Києва] 22 лютого [2022 року]. Наступного дня я дав інтерв'ю португальському телебаченню. Я сказав їм, що нічого не відбувається, всі працюють та гуляють вулицями [Києва]. Я тільки-но повернувся додому після восьми годин, проведених на роботі в академії. Я пішов спати, а потім о другій ночі мені подзвонив друг. Він сказав: "Едгар, бронюй квиток на літак, терміново залишай Україну".

Він глянув на авіарадар, що відображав літаки з картами в реальному часі, і помітив безліч приватних літаків, які вилітали з України. Я відразу ж заплатив 400 євро за квиток на рейс о 10-й ранку. Невзмозі заснути, я о 5-й ранку почув перші вибухи, і в ту мить мене охопило жахливе відчуття страху. Я настільки налякався, що не наважувався підвестися з ліжка. У моїй уяві виникала картина: якщо я підійду до вікна і відсунувши штори, то ракета може влетіти прямо в мою квартиру.

В цей час, як розповів журналістам із Гонконгу Кардозу, він отримав повідомлення від спортивного директора "Шахтаря" Даріо Срни. Хорват закликав Едгара терміново прибути до готелю, де зазвичай збиралася перша команда. Ця будівля була обладнана бункером, що забезпечував захист від ракетних атак. Коли Кардозу вдалося дістатися до відносно безпечного місця, він зміг зв’язатися з посольством Португалії, де йому повідомили, що вже організовано конвой для вивезення громадян Португалії з Києва.

У той момент я відчував настільки сильний страх, що навіть не наважувався вийти з дому. Мене переслідували думки, що, дійшовши до дверей, я натраплю на російські танки та солдатів із зброєю в руках. Я зателефонував своїй дружині, і вона порадила мені виконати вказівки посольства, але я відповів: "Я дуже боюся, тому вирішив залишитися тут".

"Я сказав посольству, що залишусь, але за 15 хвилин вони зателефонували знову й зазначили, що змінили маршрут, аби зупинитися прямо перед готелем "Шахтаря". Це вселило в мене надію. Я знову зателефонував дружині, вона відповіла: "Я ж сказала тобі, йди".

"Я відчув приплив сміливості, я узяв свою сумку... потім як дитина побіг до машини. Я відчинив двері й заскочив всередину. Тоді я уявляв, як у мене стріляють".

Відомо, що процесом евакуації португальських громадян із Києва займалося троє людей, які витратили кілька тижнів на вивчення та розробку максимально безпечних маршрутів проходження колони до кордону України.

Коли ми проїжджали Києвом, я сидів на задньому сидінні, опустившись майже до підлоги. Я вхопився за дверну ручку і подумав: "Якщо раптом помічу, що хтось націлив [зброю] на автомобіль, я швидко відчиню двері і просто втечу".

"Пам'ятаю, що винищувачі пролітали низько над нашими головами. Я був на MotoGP та Формулі-1, але шум не зрівняється. Так, я осоромився і знову запанікував. Хлопець за кермом сказав мені: "Не хвилюйся, це українці".

Врешті-решт, через територію Молдови, група португаломовних представників "Шахтаря" дісталася Румунії, де вони нарешті змогли відчути себе в безпеці. Едгар Кардозу залишався там три ночі, поки спеціально організований авіарейс, підготовлений посольством Португалії, не доставив його назад додому.

Цей досвід справив на мене глибокий психологічний вплив, і протягом кількох тижнів мене переслідували страшні сни. Мій син змушений був покинути друзів та навчальний заклад, який приносив йому задоволення. Я ж, у свою чергу, втратив улюблений клуб і роботу.

Кардозу поділився з журналістами з Гонконгу своїми враженнями від довоєнного Києва, який йому справді сподобався. Він приїхав до української столиці у 2020 році і оселився разом із сім'єю в приватному житловому комплексі, де проживали іноземні футболісти з основного складу донецького клубу. Поруч знаходилася міжнародна школа, лікарня, а також всі необхідні супермаркети і зони для відпочинку.

"Думаю, я б усе ще був в Україні, якби не війна", - підбиває підсумок своєї розповіді Кардозу.

Зараз 41-річний португалець переїхав з родиною до Гонконгу, де продовжує свою кар'єру в професійному футболі. За словами Кардозу, його рідні тут "дуже щасливі", як і раніше в Києві, але історія Едгара в Україні, як і багато інших, залишилася недосказаною. Причиною цього стали хворобливі фантазії та імперські амбіції певного народу, якому виявилося замало 17 з гаком мільйонів квадратних кілометрів, і який вирішив слідувати вказівкам військових злочинців, намагаючись нав'язати свою волю тим, кого колись сміливо називав "братами"...