Проблема внутрішньо переміщених осіб: чому люди обирають повернення в зону окупації?

Омбудсман Дмитро Лубінець зазначив, що в Україні спостерігається погіршення умов для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

"Станом на зараз ситуація погіршується - у нас зменшується кількість ВПО, адже вони повертаються на ТОТ України та прифронтові міста через соціально-економічні труднощі на новому місці! Це викликає серйозне занепокоєння. Я порушував дане питання на рівні уряду. Держава має прямо казати на яку грошову допомогу людина може розраховувати, аби вона мати впевненість у своєму майбутньому",- заявив омбудсман.

Згодом голова Комітету Верховної Ради з питань організації державного управління, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування, а також лідерка політичної партії «Слуга народу» Олена Шуляк пояснила причини таких подій.

"ВПО стає менше не тому, що вони знаходять новий дім на контрольованій території. Вони просто повертаються в окупацію. Роблять свій важкий вибір, опиняючись перед дилемою: жити в умовах окупації чи в злиднях без підтримки держави - вони повертаються на ТОТ",- пише Шуляк на своїй сторінці в Facebook.

Зазначила керівниця політичної партії "Слуга народу", що насправді державна стратегія у сфері підтримки внутрішньо переміщених осіб зазнала повного краху.

Літнім сезоном 2024 року Максим Ткаченко, який очолює робочу групу парламентської ТСК, що займається питаннями житла та захистом прав внутрішньо переміщених осіб, озвучував статистику щодо кількості ВПО, що знову опинилися під контролем окупаційних сил.

"Переважна більшість переселенців, а саме близько 130 тисяч осіб, вже повернулися додому через проблеми з житлом та брак фінансових ресурсів, навіть у зони бойових дій або на тимчасово окуповані території. Водночас, внутрішньо переміщені особи є безцінним ресурсом для відновлення України після нашої перемоги. Тому надзвичайно важливо, щоб держава підтримувала ВПО і допомагала їм адаптуватися на нових місцях," - зазначив Ткаченко в інтерв'ю для Укрінформу.

Наприкінці жовтня депутат зазначив, що кількість внутрішньо переміщених осіб, які знову опинилися в окупованих територіях, перевищує 150 тисяч.

І кількість таких людей може зростати з часом.

Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя, відкрито стверджує, що держава відмовляється від внутрішньо переміщених осіб. У своєму блозі на LB.ua він розглядає зменшення фінансування програми єВідновлення.

"Так у 2025 році в проєкті бюджету на єВідновлення передбачено всього 500 млн грн. Причому не бюджетних, а грантових коштів від Банку розвитку Ради Європи. Власних - нуль. Жодної гривні не заклав Уряд для фінансування програми",- пише Андрющенко.

Консультант мера Маріуполя зазначив, що з моменту старту програми єВідновлення в травні 2023 року було виділено 13,5 млрд грн. Наразі ця сума зменшилася до "нуля".

Цей приклад наочно ілюструє ставлення до внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та економічної ситуації загалом. Чому так? Тому що відновлення передбачає зведення нового житла на місці втраченого. Хоча нове житло і не є великим стимулом, для забудовників це все ж є достатнім мотивом. Принаймні, в умовно безпечних містах, таких як Ужгород або Чернівці,- підкреслює Андрющенко.

На даний момент більше 68 тисяч сімей вже скористалися компенсаціями в рамках програми єВідновлення. Фінансові кошти, які отримували переселенці, сприяли розвитку економіки та допомагали евакуйованим людям адаптуватися в нових містах, даючи їм можливість розпочати нове життя з нуля.

"Все це вже в минулому. Ще одна обнадійлива (що є рідкістю) ініціатива Уряду виявилася марною. Держава знову демонструє через своїх міністрів, що евакуйовані не лише не є пріоритетною категорією для піклування, але й сприймаються як дратівливий елемент, від якого намагаються позбутися. Незважаючи на те, що кількість та географія евакуації зростають щомісяця, збільшуючи число тих, хто стає зайвим для держави. Це люди, для яких залишилася лише Батьківщина, яка відвертається від них," - підсумовує Андрющенко.

Олена Шуляк також піднімає питання щодо труднощів, пов'язаних з програмою єВідновлення. Вона підкреслює, що найважливішою потребою внутрішньо переміщених осіб залишається наявність власного житла. Дві державні ініціативи, єВідновлення та єОселя, мали б стати рішенням цієї проблеми, проте на практиці вони майже не функціонують.

Державна іпотечна програма єОселя виявилася практично недоступною для внутрішньо переміщених осіб, з яких лише незначна кількість змогла скористатися її перевагами. Програма єВідновлення на 2025 рік взагалі не передбачає фінансування з державного бюджету, а лише незначні суми від міжнародних донорів. І навіть якби ці кошти були наявні, виплати за житло на тимчасово окупованих територіях в рамках програми єВідновлення, попри успішний досвід Мелітополя, відсутні. Коли ж вони з'являться? Це залишається загадкою, - зазначає Шуляк.

Вона зазначає, що російські окупанти активно експлуатують обставини для своїх пропагандистських цілей, пропонуючи компенсацію в розмірі 45 тисяч рублів за кожен квадратний метр зруйнованого житла. Це формує ілюзію підтримки, що, в свою чергу, спонукає внутрішньо переміщених осіб повернутися на окуповані території.

Але проблеми з єВідновленням - лише частина проблеми. Переселенцям банально не вистачає грошей на оренду житла та харчування.

В своєму дописі Шуляк пише, що державна політика по ВПО провалена й "як фіговий лист прикривається копійчаними виплатами". А грошей переселенцям і справді платять небагато. Люди можуть отримати виплати в розмірі 2000 гривень (для переселенців, старших за 18 років) і 3000 гривень (виплати дітям до 18 років та особам з інвалідністю). Додамо, що ці кошти часто затримують, пояснюючи це "технічними проблемами".

Проте навіть отримання цих фінансів стало складним завданням. З 1 вересня 2023 року було введено нові обмеження на виплати для переселенців, що призвело до втрати цих коштів багатьма людьми.

"До 80% переселенців втрачають підтримку. Але хто ж потрапляє до основних груп ризику? Це працездатні особи, і урядова логіка в даному випадку виявилася хибною. Вважається, що за рік люди повинні знайти нові джерела доходу та вирішити свої особисті проблеми. Навіть якщо особа влаштувалася на роботу вчителем, лікарем чи за іншою спеціальністю, питання житла все ще залишається невирішеним. Чому ж у працюючої людини відбирати кошти на оренду житла?" – зазначає експерт з соціальної та економічної політики, колишній міністр соціальної політики Павло Розенко в інтерв'ю виданню Фокус.

У 2025 році грошей буде ще менше. За словами Павла Фролова, голови тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО, проект бюджету на 2025 рік передбачає виділення 48,5 млрд гривень на підтримку переселенців. Це на 9,1 млрд гривень менше, ніж минулого року. Це скорочення вплинуло на кількість осіб, які мають право на допомогу, знизивши їхню чисельність з 2,5 мільйонів на початку 2024 року до трохи більше мільйона осіб.

Фролов зазначає, що затверджений урядом критерій доходу є несправедливим.

"Якщо місячний дохід сім'ї перевищує 9444 гривні, вона втрачає можливість отримувати соціальні виплати. Але така сума є надто низькою для забезпечення базових потреб у житлі та харчуванні, особливо для людини, яка живе самостійно," - підкреслив він.

Ще одним обмежувальним критерієм є наявність депозиту в розмірі 100 тисяч гривень, що також викликає хвилю критики. Не всі переселенці можуть вільно користуватися такими коштами, оскільки депозити можуть бути спадщиною або відкладеними на випадок хвороби.

"Якщо людина серйозно захворіла, такі заощадження розчиняться вмить на ліки", - зазначає депутат, підкреслюючи несправедливість таких обмежень.

З іншого боку, виникла ініціатива "тисяча від Зеленського", яка надає можливість кожному громадянину отримати 1000 грн. Проте багато експертів вважають, що замість того, щоб розподіляти кошти всім без винятку, їх краще спрямувати на підтримку найбільш вразливих груп населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, інвестиційний банкір Сергій Фурса у своєму Facebook закликає не розподіляти гроші бездумно, а фінансувати лише конкретні адресні програми.

"У нас точно є набагато більш важливі потреби, наприклад, щодо ВПО. Це люди, які втратили все через агресію РФ і точно потребують підтримки", - переконаний експерт.