Співробітники МСЕК в Україні мають можливість уникнути ув'язнення, що є наслідком певних обставин. Чому так відбувається?

В умовах війни численні чиновники значно збільшили свої статки: з 25 керівників обласних медико-соціальних експертних комісій 18 осіб офіційно стали мільйонерами. Проте в Україні за незаконне збагачення карають лише тих, хто безпосередньо виконує владні обов'язки. Видання "Фокус" розслідувало, чи можуть працівники МСЕК уникнути покарання, якщо вирішать поділитися частиною своїх доходів.

Оформлення фіктивної інвалідності в Україні приносить мільйони доларів і миттєво перетворює простого чиновника на багатія. Правило доведено головами нині ліквідованих медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Журналісти з 'ясували, що з 25 голів обласних МСЕК офіційно виявилися мільйонерами 18 осіб.

Найбагатшою особою в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії виявилася Тетяна Крупа, яка стала фігурою відомого скандалу і підпала під слідство. У 2023 році її декларація свідчила про отримання зарплати в розмірі 661,5 тисячі гривень та пенсії на суму 166 тисяч гривень. На банківських рахунках жінки накопичилося 678 тисяч гривень, 15,5 тисяч доларів і 32,5 тисячі євро. Крім того, у готівці вона зберігала вражаючі 15,2 мільйона гривень та 160 тисяч доларів.

Сім'я керівника МСЕК володіє 16 будинками, трьома квартирами та 40 земельними ділянками. Під час пандемії COVID-19 Крупа придбала Porsche Cayenne 2019 року за 2,5 мільйона гривень. Це лише частина її статків. Правоохоронні органи виявили, що голова Хмельницької МСЕК також має нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на її валютних рахунках за кордоном зберігається близько 2,3 мільйона доларів. У деклараціях про ці доходи не згадано жодного слова.

Величезні статки заробили Юлія Даниленко, головна лікарка Вінницької обласної МСЕК, та Володимир Решота, голова Львівської МСЕК. За підсумками 2023 року Юлія офіційно отримала 221,5 тисячі гривень заробітної плати. У парі з чоловіком Сергієм вона також задекларувала 981 тисячу гривень доходу від ТОВ "Енера Вінниця", компанії, яка займається торгівлею електроенергією і є частиною групи "Енергетичний стандарт", що належить бізнесмену Костянтину Григоришину.

Сім'я володіє будинком в Вінниці, площа якого становить 196,7 кв. метрів, а також чотирма квартирами загальною площею 225,2 кв. метрів. До їхніх активів входять 25 земельних ділянок, що займають 16,1 гектара. У автопарку чиновниці є Tesla Model 3 випуску 2019 року, Mitsubishi Pajero 2016 року та Mitsubishi Outlander 2021 року.

Замикає трійку найбагатших осіб Володимир Решота, який походить зі Львова та має річний дохід приблизно 500 тисяч гривень, поряд із майже 4 мільйонами гривень "додаткових доходів". У банківських установах Решота накопичив 458,5 тисяч гривень, а також має в готівці 252,2 тисяч гривень, 5 тисяч доларів та 8 тисяч євро. Його родина володіє трьома квартирами загальною площею 216,8 квадратних метрів у Львові та трьома земельними ділянками, які займають 1,7 гектарів.

У 2023 році Решота інвестував у нову квартиру в Львові, яка має площу 80,6 квадратних метрів, заплативши за неї 3,9 мільйона гривень. Це житло стало його власністю завдяки угоді про передачу боргу від Івана Думича.

Розповіді про масові збагачення керівників обласних МСЕК наносять серйозний удар по системі антикорупційних реформ в Україні. Саме на цю реформу кілька років поспіль покладали великі надії західні партнери, інвестуючи значні кошти, зазначають автори дослідження.

Голова Національного агентства з протидії корупції (НАЗК) Віктор Павлущик повідомив, що декларація Тетяни Крупи отримала найвищий рівень ризику, але це не стало перешкодою для її успішної перевірки. Експерти агентства не мали можливості перевірити її готівку, оскільки інформація про неї не була вказана у декларації.

"НАЗК не змогло прийти та перевірити, що знаходиться в її тумбочці," -- зізнався він.

Тетяна Крупа близько місяця перебуває в київському СІЗО. Що дивно, чиновниця залишається на своїй посаді, але право підпису голови Хмельницької МСЕК передали лікарю-хірургу Юрію Бевзюку. Конфіскувати майно керівників МСЕК неможливо, їм загрожує лише стаття про недостовірне декларування.

Для того щоб притягнути цих осіб до відповідальності за незаконне збагачення та необґрунтовані активи, необхідно внести зміни до Кримінального та Цивільно-процесуального кодексів. Як зазначив Павлущик, НАЗК вже займається розробкою відповідних змін.

Згідно з нормами чинного законодавства, притягнути до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення можна лише чиновників, які виконують функції держави або місцевого самоврядування. Це передбачено статтею 368-5 КК України, пояснила Фокусу заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Олена Мошенець.

Активи державних службовців можуть бути визнані судом безпідставними відповідно до статей 290-292 Цивільного процесуального кодексу України. НАЗК, у рамках своїх повноважень, не має права готувати документи, які могли б слугувати підставою для конфіскації судом коштів чи майна зазначених осіб.

"Для того щоб мати можливість притягнути до відповідальності осіб, які працюють в МСЕК, за незаконне збагачення або ж конфіскувати необґрунтовані активи через спеціальну процедуру цивільної конфіскації, необхідно внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України", -- підкреслює народний депутат.

Суд може конфіскувати майно у власність держави у голів і членів МСЕК, якщо їхні корупційні злочини визнають особливо тяжкими або такими, що підривають основи національної та громадської безпеки за статтями 59 "Конфіскація майна" і 96-1 "Спеціальна конфіскація" КК України.

Державне бюро розслідувань проводить перевірку наявності довідок про інвалідність у всіх державних службовців. У разі виявлення зловживань будуть ініційовані кримінальні справи. За словами Мошенець, можливі підозри можуть бути висунуті за такими статтями, як підробка документів, шахрайство, незаконне збагачення і участь в організованій злочинній групі.

Представники МСЕК, прокурори та інші зацікавлені особи – це лише видима частина проблеми. Якщо заглибитися в цю область, можна виявити їх тісні зв'язки з Міністерством охорони здоров'я. Саме це міністерство здійснює контроль над роботою МСЕК, зазначає старший партнер юридичної фірми "Кравець і Партнери" Ростислав Кравець.

Однак такі зв'язки не підлягатимуть розслідуванню. Юрист зазначив, що в якості демонстрації можуть звільнити ще кількох високопосадовців, які мають підроблені документи про інвалідність.

"Знову ж таки, щоб домогтися їхнього звільнення, необхідно буде довести, що довідки про інвалідність були отримані незаконно. Інше складне питання стосується компенсації за незаконно здобуті активи. Дивно, що жоден з керівників правоохоронних структур не згадує про цю проблему," -- зазначає Кравець у бесіді з Фокусом.

Адвокат вважає, що якщо довідки про інвалідність підробляли, не потрібно вносити зміни до Кримінального кодексу України для вилучення незаконно нажитих активів. До звичайних громадян України часто звертаються з позовами про незаконно отримані кошти в рамках кримінальних справ, це давно усталена практика.

"Виконавча служба зазвичай вирішує, відбирати майно чи ні", -- додав він.

Нагадуємо, що Державна податкова служба ініціювала перевірку легітимності оформлення інвалідності серед своїх працівників. В результаті цієї перевірки було звільнено 16 осіб.

22 жовтня Президент України Володимир Зеленський оголосив про ліквідацію всіх медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Ці комісії продовжать свою діяльність до 31 грудня, після чого їхні обов'язки будуть передані кластерним та надкластерним лікарням.