Офіційна особа Міністерства оборони, яка анулювала пеню у розмірі 94 мільйонів гривень для підприємця Гринкевича, отримала звинувачення.

Виявилось, що внаслідок дій службової особи, штрафи були безпідставно знижені з приблизно 98 мільйонів гривень до 4,5 мільйона гривень.

Співробітники Державного бюро розслідувань оголосили про підозру одному з керівників департаменту Міністерства оборони України, згідно з інформацією, наданою пресслужбою установи.

Зазначається, що він "списав" майже 94 мільйони гривень пені львівському бізнесмену, який прострочив постачання товарів Міністерству оборони за низкою контрактів. Згідно з інформацією з відкритих джерел, йдеться про бізнесмена Ігоря Гринкевича.

Розслідування виявило, що в 2023 році компанії, що належать бізнесмену, уклали контракти з Міністерством оборони України на постачання військової форми. Зокрема, було підписано 23 угоди на суму, що перевищує 1,5 мільярда гривень.

При цьому, на момент укладання договорів, підконтрольні львівському підприємцю товариства не мали ані власних виробничих можливостей, ані домовленостей з іншими компаніями для забезпечення належного виконання угод.

Щоб уникнути накладення штрафів або значно зменшити їх розмір, ділові особи звернулися до виконуючого обов'язки директора відповідного департаменту Міністерства оборони України. Вони висловили прохання про перегляд нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товарів.

Посадовець у порушення норм укладених раніше договорів, необґрунтовано та безпідставно уклав додаткові угоди, якими продовжив строки постачання товарів, у тому числі по договорах, які вже повністю виконані.

Встановлено, що через дії т.в.о. директора Департаменту, виставлені штрафні санкції безпідставно зменшені з майже 98 млн грн до 4,5 млн грн, тобто на 93,5 млн грн.

Чиновнику висунуто обвинувачення у зловживанні своїми повноваженнями (частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України). За цим злочином передбачено покарання, яке може сягати до шести років ув'язнення.

Слідчі органи звернуться до суду з проханням визначити запобіжний захід у вигляді арешту, з можливістю внесення застави на суму 100 млн грн.

17 січня 2024 року ДБР повідомило підозру членам злочинної організації під керівництвом львівського бізнесмена Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень.

Справа родини Гринкевичів, зокрема Ігоря Гринкевича, привернула увагу через його підозру в двох кримінальних справах. 29 грудня 2023 року його затримали за спробу дати хабар у розмірі $500 тисяч одному з керівників Головного слідчого управління ДБР, прагнучи отримати допомогу у поверненні майна, яке було вилучене у компаній, що знаходяться під його контролем, під час розслідування. На наступний день Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу, відправивши Гринкевича під варту з можливістю внесення застави у розмірі 429 млн 440 тис. гривень. Його майно було арештовано. Під час перебування в слідчому ізоляторі Гринкевич отримав нову підозру, пов'язану з постачанням неякісного одягу для військових. Крім того, його фірми були залучені до постачання харчування для армії. Детальніше про цю ситуацію можна дізнатися в експлейнері "Скандал на півтора мільярда: в чому звинувачують родину Гринкевичів". У цій справі також фігурує син Гринкевича, Роман, який був затриманий в Одесі після того, як його оголосили в розшук. Спочатку ДБР не вдавалося затримати його через недостатність доказів, але згодом він був взятий під варту. На фоні скандалу Львівська обласна державна адміністрація оголосила про розірвання всіх контрактів з компаніями родини Гринкевичів, аналогічне рішення ухвалило й Міністерство оборони. У липні до суду передали справу Гринкевича щодо спроби дати хабар у розмірі 0,5 млн доларів посадовцю ДБР. Наприкінці жовтня працівники ДБР завершили досудове розслідування стосовно львівського бізнесмена та його спільників, які постачали неякісний військовий одяг для Збройних Сил України на суму понад 1 млрд гривень. Захист отримав матеріали справи для ознайомлення.