Податок на доставки: які наслідки матиме ініціатива держави?

У Верховній Раді закінчують підготовку законопроекту про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро (так званий, "податок на посилки"). Експерти попереджають про ризики подібної ініціативи.

На сьогоднішній день товари, придбані на закордонних маркетплейсах і вартістю до 150 євро, можуть ввозитися в Україну без сплати ПДВ (20% від вартості) та митних зборів (приблизно 10%). Якщо ж вартість посилки перевищує цей поріг, податкові збори стягуються лише з суми, що перевищує ліміт: для товару вартістю 200 євро податки будуть нараховані на 50 євро.

Зміни в пільговій нормі намагалися впровадити кілька разів. Остання спроба була в липні, коли Міністерство фінансів представило план щодо підвищення податкових ставок. Проте, на той момент ліміт для посилок залишився без змін.

Проте відмовитися від ідеї оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро не планують. 2 жовтня під час заходу "Діалоги з NV: Бізнес і війна" голова комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань Данило Гетманцев зазначив, що необхідно вилучити з законодавства норму, яка звільняє від сплати ПДВ на поштові відправлення з-за кордону, які коштують менше 150 євро.

"Спілкуючись із бізнесом, я не чув іншого підходу - пільга у вигляді 150 євро повинна бути прибрана. Ми закінчуємо підготовку відповідного законопроекту, внесемо його, зволікати не будемо. Незважаючи на те, що певний прошарок нашого населення буде незадоволений", - сказав Гетманцев.

Він підкреслив, що наявність правила, яке виключає застосування ПДВ до міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро, створює "дисбаланс в оподаткуванні".

"Ми чомусь підтримуємо іноземного товаровиробника. Наш виробник, який виготовляє товари, від продуктів харчування до легкої промисловості, сплачує ПДВ. А той, хто це робить в умовному Китаї, ПДВ не сплачує. З точки зору державної податкової політики це абсолютний нонсенс, безглуздя. Ми гнобимо людей, які тут створюють додану вартість, сплачують податки, на користь людей, яких ми навіть не знаємо", - сказав голова податкового комітету.

Варто зазначити, що скасування пільги для міжнародних посилок стало, напевно, єдиним аспектом податкового законопроєкту, який отримав явну підтримку від провідних бізнес-асоціацій.

"Звільнення міжнародних посилок від оподаткування призводить до щорічних втрат державного бюджету в обсязі 7-9 млрд грн, що створює нерівність між національними та іноземними гравцями в електронній комерції, а також між вітчизняними та зарубіжними виробниками", - зазначає Українська рада бізнесу, що об'єднує 117 асоціацій підприємців країни.

Також, у розмові з РБК-Україна міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що в Україні більшість інтернет-торгівлі функціонує в тіньовому секторі.

"У межах ліміту в 150 євро безподаткової вартості ми отримуємо всі види товарів. Це є набагато серйознішою проблемою, ніж просто бажання уникнути сплати невеликих податків при імпорті," - підкреслив міністр.

Отже, ймовірно, що уряд ухвалить законодавство щодо оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Залишається тільки здогадуватися, якими можуть бути його деталі.

За словами Гетманцева, зараз завершується робота над законопроєктом, що стосується оподаткування міжнародних відправлень вартістю до 150 євро. Нардеп не розкрив подробиць. Тому доцільно ознайомитися з нормами, які були запропоновані урядом у липні.

Тоді Мінфін пропонував знизити неоподатковуваний ліміт на міжнародні посилки від фізособи до фізособи (умовно, українцю від родича з-за кордону) зі 150 до 45 євро. А для посилок українцям із зарубіжних інтернет-магазинів та маркет-плейсів урядові чиновники пропонують неоподатковуваний поріг в 0 євро - тобто, всі отримувачі будуть сплачувати ПДВ.

Це безсумнівно суперечить інтересам звичайних громадян та ставить їх під загрозу серйозних ризиків. Більшість українців навіть не усвідомлює, які податки утримуються з їхніх доходів, а ставка ПДВ залишається для багатьох загадкою. Сплата податку з використанням реквізитів фіскальної служби за IBAN є ще одним важким завданням для багатьох, як і необхідність зберігати квитанцію про оплату протягом багатьох років на випадок, якщо податкова служба "втратить" її, а платник зобов'язаний довести факт сплати. Добре, якщо ситуація не завершиться арештом рахунків особи через незначну суму ПДВ у кілька сотень гривень, - наголошував у своєму блозі Олег Пендзин, фахівець Економічного дискусійного клубу.

Також були невдоволені вітчизняні виробники дронів. Співзасновниця благодійного фонду Dignitas Люба Шипович в розмові з Еспресо казала, що FPV-дрони українського виробництва на 80%-100% складаються з китайських комплектуючих, які приходять посилками з китайських маркетплейсів. Вона попередила, що їх оподаткування призведе до здорожчання комплектуючих, а перевірка посилок загальмує доставку критично важливих компонентів на місяці.

Шипович зазначила, що в такій ситуації волонтерам та виробникам буде необхідно збирати ще більше коштів для покриття податків і митних зборів. "Податок на посилки" може сповільнити навіть діяльність великих державних виробників озброєнь: аби уникнути бюрократичних перепон та прискорити процеси розробки, державний концерн "Укроборонпром" часто купує комплектуючі з доставкою на пошту для створення прототипів та тестування новітніх озброєнь і техніки.

Але навіть якщо новий закон буде відрізнятись від липневих ініціатив, кожен експерт попереджає про невідворотній шалений колапс на митниці, - у разі зміни пільгового ліміту на вартість посилки.

Згідно з інформацією, наданою виданням ЕП, у 2023 році в Україну було доставлено близько 52 мільйонів посилок на суму 62,12 мільярда гривень. З них 51,5 мільйона посилок, які в сумі становили 40 мільярдів гривень, не перевищували безподатковий ліміт у 150 євро.

Зараз податки стягуються лише з менше ніж 1% міжнародних посилок, що доставляються в Україну. Відтак, скасування пільги на безподаткове ввезення посилок вартістю до 150 євро може раптово та істотно підвищити навантаження на митні служби і ускладнити життя мільйонам українців, які здійснюють покупки за межами країни, - зазначають експерти ЕП.

Павло Розенко, колишній віце-прем'єр України, у своєму блозі для Oboz зазначає, що ні в уряді, ні на митниці не мають чіткого уявлення, як можна здійснити контроль за більш ніж 50 мільйонами посилок, що надходять щорічно.

"Буде, як завжди. Позаяк проконтролювати таку кількість посилок фізично неможливо, то митниця підійде до питання "творчо". Когось буде оглядати за повною програмою, а на "потрібні" партії масштабного товару, як і раніше, закриватиме очі. Ясно, що не "бєзвозмєздно",- спрогнозував Розенко.

Він зазначив, що українці все частіше звертаються до закордонних ринків для покупки більш доступних товарів, що стало наслідком погіршення фінансового становища та інфляційних процесів. За словами Розенка, представники влади не приділяють уваги соціальному аспекту цієї проблеми і не роблять прогнозів щодо можливих наслідків.

Також економісти підмічають парадоксальний факт: перевірка посилок може коштувати дорожче, аніж додаткова сума зборів. Як зазначав Олег Пендзін, авторам законопроєкту варто порахувати, скільки принесе бюджету ручна перевірка десятків мільйонів поштових пакуночків.

"Зате абсолютно очевидно, що для контролю за їх вмістом та переміщенням через кордон знадобиться поповнення армії чиновників на митниці та в податковій",- пише він.

Економічний аналітик Олексій Кущ ставить цікаве запитання: чи виправдає нарахування мита і ПДВ на посилки вартістю від 1 долара з AliExpress великі витрати на адміністрування цих податків?

З технічної точки зору, це, імовірно, призведе до блокування самої системи через значні затримки. З іншого боку, підвищення податків втрачає будь-який сенс, якщо немає реальних додаткових надходжень до бюджету. Врешті-решт, витрати на збір та адміністрування таких податків можуть перевищити самі додаткові надходження, - зазначив експерт у своєму блозі на сайті Коментарі.

Експерт також нагадав про соціальні наслідки підвищення податку на посилки та закликав голову Мінфіну і Гетманцева долати "схематоз" у бізнесі, а не затискати мільйони українців.