Стратегія тріумфу: коли настане мир у війні.
Протягом другого дня українці активно обговорюють "план перемоги", що його презентував президент Зеленський. Фокус звернувся до військових, аби дізнатися їхню думку щодо цього "документа" та оцінити шанси на швидке завершення війни.
16 жовтня Президент України Володимир Зеленський ознайомив Верховну Раду зі своїм "планом перемоги". Документ складається з п'яти основних пунктів, що охоплюють такі аспекти:
Як зазначив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, для України важливо мати два ключових елементи: дієві санкції та дальнобійну зброю.
Фокус провів опитування серед українських військових, щоб дізнатися їхню думку щодо "плану перемоги" та оцінити його реалістичність.
Для багатьох українців "план перемоги" може виглядати як щось недосяжне або невдале. Проте на початку повномасштабного вторгнення Росії багато ситуацій також здавалися неможливими. Але тепер ми можемо бачити реальні результати, зазначила лейтенантка 47-ї окремої мотопіхотної бригади Анастасія Блищик.
"І ми цим користуємося на полі бою. Це величезна, насправді, була пророблена робота, як і представників ЗСУ, так і чинної нашої влади. Зрозуміло, що цей "план перемоги" включає те, що нам доведеться ще далі воювати. Я рада, що це розуміє президент України, що ми продовжимо ще воювати з росіянами", -- сказала Фокусу Блищик.
Вона зауважила, що, можливо, багато хто очікував, що "план перемоги" міститиме якісь пункти, що вже завтра закінчиться війна. Але добре, що українці не тішать вже себе ілюзіями, як це було до та на початку повномасштабного вторгнення.
Коли розпочалася повномасштабна війна, ми також недооцінювали супротивника, малюючи його образ як смішного персонажа, що викрадає унітаз. Але насправді наш ворог виявився потужним — це сильна армія, озброєна сучасною технікою та зброєю. Найважливіше, що вони мають величезний людський ресурс, яким без вагань користуються. Якщо ми зараз скажемо, що не готові продовжувати боротьбу і хочемо сісти за стіл переговорів з Путіним, я б на його місці не зупинилася. Я б пішла далі і намагалася б забрати Україну, розділяючи її по Дніпру, — підкреслила лейтенантка.
Блищик висловлює думку, що важливо, що Зеленський усвідомлює реалії та наполягає на заходах, які можуть полегшити роботу військових. Мова йде про підтримку з боку союзників та можливість завдавати удари по території Росії. Їй, як і всім українцям, прикро усвідомлювати, що завтра війна не завершиться, але необхідно бути готовими до тривалих бойових дій.
Майор Збройних Сил України, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади Максим Жорін підкреслив, що жоден план не скасовує потребу у веденні бойових дій, і це має бути зрозуміло кожному.
"Після цих новин знову виникне бажання просто чекати на перемогу. Можна говорити про що завгодно, не покладаючи надмірних сподівань і не мріючи про те, що "незабаром все повернеться на свої місця", -- зазначив Максим Жорін."
За його словами, жити з надіями -- це нормально. Проте потрібно, аби надії не відірвали уваги від реальності. Тоді як українська реальність -- це відчутне просування ЗС РФ, їхня перевага в чисельності й озброєнні, згуртований ворог. Жорін наголосив, у такій реальності єдиний можливий план -- це зібрати всі сили та битися.
Український військовослужбовець Станіслав Бунятов з позивним "Осман" зауважив, що "план перемоги" можна уявити лише у випадку Третьої світової війни.
"Сьогодні оголошені умови зводяться до простого принципу: "не втратити те, що залишилося". І хоча боротьба з таким супротивником без перебільшення є надзвичайно складною, вже сам факт, що ми вистоїли, можна вважати перемогою", -- зазначив військовослужбовець.
Відповідаючи на питання про можливість вступу України до НАТО до завершення війни, Анастасія Блищик зазначила, що необхідно, щоб західні партнери взяли на себе ініціативу і ухвалили відповідне рішення, не побоюючись Путіна. За її словами, Захід відчуває страх перед російським лідером через його погрози. Це, в свою чергу, підсилює позиції Путіна, адже він усвідомлює, що викликає страх, і, отже, вважає свої дії справедливими. Тому варто діяти проактивно і планувати на кілька кроків уперед.
Ігор Луценко, військовослужбовець Збройних сил України та колишній народний депутат, висловив думку, що актуальним залишається питання, коли завершиться війна.
"Війна може тривати так довго, що ми зможемо вступити до НАТО, а потім і вийти з нього. Проте, якщо говорити про найближчі півтора року, то я вважаю, що шанси на вступ до НАТО практично нульові," -- зазначив Ігор Луценко в інтерв'ю Фокусу.
Він вважає, що Україні слід очікувати на вступ до НАТО лише після зміни внутрішніх позицій у самому Альянсі. Зараз ситуація ускладнюється через антиукраїнську політику Угорщини та Словаччини, а також проросійські настрої Туреччини, яка активно взаємодіє з Росією. На його думку, ці країни в різний спосіб перешкоджають тому, щоб Україна стала частиною НАТО. Якщо політична ситуація в Угорщині та Словаччині зміниться, тоді можна говорити про можливість вступу, але на це може піти не менше 3-4 років.
Військовослужбовець та юрист Масі Найєм висловлює думку, що приєднання України до НАТО є обґрунтованим кроком, але остаточне рішення залежатиме від результатів виборів у США.
"Вважаю, що шанси зростуть, якщо на сцену вийде Каміла Гарріс, в той час як ймовірність успіху значно знизиться, якщо кандидатом стане Дональд Трамп," - зазначає Найєм у розмові з Фокусом.
"План перемоги" містить пункт щодо того, аби перенести війну на територію РФ, аби її громадяни почали розуміти, що це таке та розвернули ненависть в бік Кремля. Військовослужбовиця Блищик не думає, що українські удари по території ворога допоможуть зупинити війну.
"Я не вважаю, що росіяни відразу ж завтра організуються і почнуть виходити на якісь акції протесту. Вони, скоріше за все, залишаться тихими і терпілими. Однак, зрозуміло, що для нас ситуація стане простішою. Адже нам потрібно вдарити по їхнім складам, щоб зупинити ці атаки "Шахедів" і ракет, які на нас націлені. Ми маємо знищити їхню авіацію, що запускає КАБи. Нам потрібна далекобійна зброя, системи протиповітряної оборони, якомога більше ракет, щоб полегшити наше становище і не дозволити росіянам досягати своїх цілей," – підкреслила вона.
Вона вважає, що на фронті нині ситуація дуже складна, оскільки Україна відчуває постійний тиск у вигляді артилерійських обстрілів. Ніколи не було такого часу, щоб українські військові мали можливість безперешкодно відповідати на вогонь, як це роблять росіяни, які можуть ховатися в своїх окопах, не побоюючись за свою безпеку. Постійно відчувається брак ресурсів, тоді як окупанти мають все необхідне. Росія має потужну інфраструктуру для виробництва боєприпасів і ракет. Україні ж потрібно знайти спосіб, щоб унеможливити використання цих ресурсів росіянами та забезпечити, щоб вони опинилися в ситуації, коли їм не вистачає боєприпасів для ведення війни.
Луценко вважає, що ймовірність цього є досить низькою, оскільки атаки на Росію, скоріше, призводять до радикалізації та об'єднання населення навколо його лідера.
"Ці атаки є необхідними, проте їхня мета – не переконати російське населення в потребі зміни влади чи в якихось інших діях, а позбавити Росію важливих ресурсів, необхідних для ведення війни," – зазначив він.
За словами Луценка, вважається, що російський народ не виступить проти свого уряду. Хоча в самій Росії можуть відбуватися певні внутрішні процеси, вони не матимуть прямого зв'язку з тим, що Україна перенесе бойові дії на російську землю.
"Там народ достатньо пасивний, там так само немає якоїсь потужної партизанської війни проти нас. І так само й інші росіяни є байдужими, вони будуть жити під ким угодно. Якщо вони будуть щось робити, то хіба що на користь Путіна, тому що вони нас не люблять", -- пояснив військовий.
Масі Найєм не віре в субʼєктивність росіян. Як показує практика вони задумують про свою політичну верхівку лише тоді, коли їм стає "ще більше боляче".
"Мені здається, що масові удари повсемісно у більшості міст Росії можливо дадуть якийсь натяк на те, що вони (росіяни, -- ред.) почнуть рухатись. Тобто, чи я вірю, що це зупинить війну? Ну, навряд", -- заявив він.
У "плані перемоги" акцентується на важливості спільних оборонних заходів з європейськими сусідами для нейтралізації дронів у повітряному просторі України. Ігор Луценко підкреслює, що західним партнерам необхідно разом з українськими фахівцями проходити навчання для ефективної протидії безпілотникам. Це передбачає тестування нових технологій та методів боротьби з дронами різного типу. Ключовим є підготовка персоналу, щоб вони були готові до викликів, які несе дронова війна.
Найєм вважає, що йдеться про те, що умовно Туреччина дасть кораблі, які підійдуть до українських берегів та збиватимуть російські дрони. Проте він не думає, що це буде єдина ППО.
"Цілком ймовірно, що в разі створення спільної протиповітряної оборони, партнери повинні направити своїх військових. Якщо це станеться, вони фактично беруть участь у конфлікті," -- зазначив він.
Ігор Луценко переконаний, що перспектива "плану перемоги" в тому, що про нього деякий час будуть говорити, але потім перестануть. Від України постійно мусить виходити якийсь сигнал.
"Один із типів сигналу - це слово "план", документ під назвою "план". Далі, можливо, треба буде придумати ще щось. Головне, щоб про нас не забували, щоб ми були весь час на слуху по всім можливих каналах", -- заявив боєць.
За його словами, для перемоги потрібно, аби Україну тримали постійно на слуху. Але західні країни дуже прохолодно ставляться до українських пропозицій.
"Ми постійно мусимо наполегливо працювати над цією проблемою, і вже маємо певні досягнення. Раніше ми отримували лише Javelin, а тепер маємо навіть F-16 та інші сучасні системи. Тому важливо продовжувати в тому ж дусі і не зупинятися. І, звісно, наявність стратегічного плану у цьому відіграє важливу роль", — зазначив він.
Наєм зауважив, що в "плані перемоги" немає найголовінший речей. Зокрема, немає нічого про те, що Україна посилить військових, демобілізуючи їх. Також немає жодного слова про те, як знову створити єдність суспільства.
"На даний момент наша роз'єднаність досягла критичної межі, що становить найбільшу загрозу. Ні слова не сказано про те, як задовольнити величезне прагнення до справедливості," - зазначив Масі Найєм.
Анастасія Блищик переконана, що у партнерів немає альтернативи, окрім як прийняти "план" Зеленського.
"Якщо вони не приймуть рішення, то це буде кінець. Вони повинні усвідомити, що втрата торкнеться не лише України, але й усіх нас. Ми — країна, яка ніколи не знала війни, не мала сильного оборонного виробництва, і практично розформувала свою армію, відмовившись навіть від ядерної зброї. Ми сподівалися на те, що інші країни підтримають нас", — зазначила військова.
Не можна дозволити, щоб на міжнародній політичній сцені склалося враження, що Путін виходить переможцем. Вона вважає, що партнери це добре розуміють, тому й продовжують надавати підтримку. Звісно, як зазначає Блищик, усе буде залежати від результатів виборів у США.
"Маю надію, що підтримка все одно буде наростати, і її буде якомога більше. Але не можна виключно розраховувати лише на партнерів. Ми маємо щось трошки самі робити -- виробництво снарядів, дронів. Я мрію про той день, коли воїни ЗСУ нічого не будуть просити в соцмережах, не відкриватимуть ніякі збори. Я мрію про цей день, коли держава буде забезпечувати на всі 100% автівками, дронами, боєприпасами, ракетами, технікою, усім", -- додала вона.
Екс-депутат Луценко висловив думку, що навіть у разі, якщо партнери не підтримають "план" на всі 100%, допомога все ще буде надана. Завжди існують певні обставини, які сприяють отриманню підтримки.
Військовослужбовець Найєм підкреслив, що без підтримки партнерів Україна може зазнати поразки у війні.
"Якщо партнери не будуть допомагати, ми програємо одразу, тому що це озброєння, фінансування", -- додав він.
Нагадаємо, 16 жовтня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк висловив думку, що "план перемоги", озвучений Зеленським, не має на меті звільнення всіх захоплених територій виключно військовими засобами. Він зазначив, що йдеться про формування таких умов, при яких для Росії буде надто дорогим продовження її присутності в Україні.
17 жовтня в засобах масової інформації з'явилася інформація про те, що важливим компонентом "стратегії перемоги" є формальне запрошення України до НАТО. Водночас, у представленому "плані" не були оприлюднені його конфіденційні аспекти.