Наталія Войтович: Ми повинні починати виховувати культуру споживання медіа з раннього віку, починаючи з дитячого садка.
Професорка Львівського національного університету розповідає про важливість медіаграмотності для студентів усіх спеціальностей, а також для дітей і літніх людей.
Студенти Львівського національного університету імені Івана Франка почали вивчати медіаграмотність як окремий курс з 2019 року. У розмові з MediaSapiens медіафахівець, кандидат наук у галузі соціальних комунікацій, доктор соціальних наук, доцент кафедри теорії та практики журналістики Наталія Войтович розповіла про те, як курс, спочатку призначений лише для студентів журналістики, перетворився на університетську програму. Вона також поділилася інформацією про інтеграцію медіаграмотності в різноманітні освітні курси, підручники та креативні методи в медіаосвіті.
Поділіться, будь ласка, своєю історією про те, як ви вирішили викладати курс медіаграмотності для студентів.
У 2019 році я проходила стажування в університеті Жешува, де мала нагоду викладати студентам журналістики. Основну увагу ми приділили українським медіа того часу. Після цього я поділилася своїм досвідом навчання на тренерських курсах з медіаграмотності в "Академії української преси" та запропонувала їм спробувати реалізувати цей проект разом. Студенти з Жешува стали першими, хто взяв участь у цьому курсі, і їм це дуже сподобалося.
Дискусії про те, як викладати медіаграмотність студентам журналістики, були тривалі. Позитивним поштовхом став проєкт IREX "Вивчай та розрізняй", співпраці, Вони запропонували додати елементи медіаграмотності у предмети, які ми викладаємо і сертифікувати ці дисципліни в рамках проєкту. Усі побачили, як це працює, і що це насправді можна викладати журналістам.
-- Цього року вийшов ваш із колегою, журналісткою 24 каналу Лілією Імбіровською-Сиваківською, посібник "Медіаграмотність: технології та практичне застосування". Розкажіть, будь ласка, як ви працювали над ним.
Посібник під назвою "Медіаграмотність: технології та практичне застосування" призначений для різноманітної читацької аудиторії, з акцентом на молодь. Він має таку ж назву, як курс, що викладається у Львівському університеті вже тривалий час. Протягом цих років накопичився великий обсяг досвіду та виникло усвідомлення необхідності створення чогось нового.
Разом з Лілією Імбіровською-Сиваківською, моєю асистенткою на цьому курсі, ми прийшли до рішення створити компактний конспект з ключовою інформацією, яку студенти ознайомляться перед заняттями. Всі інші матеріали вони отримають під час лекцій, обговорень і практичних сесій.
Ключові теми, представлені у посібнику, ми апробували. Вони дійсно потрібні студентам. Упродовж років відстежували, які теми, формат, вправи зацікавлюють, на що краще реагують. Після завершення курсу студенти заповнюють анкету та повідомляють, що корисного вони отримали з курсу, що б додали, чи, можливо, змінили б.
В результаті навчання курсу було визначено ряд тем, з якими ми працюємо. Ці теми сприяють формуванню основ любові до медіаграмотності та розуміння медійної сфери, що згодом може розвиватися самостійно.
Наталія Войтович разом зі своїми студентами.
Чи можуть студенти інших факультетів, окрім факультету журналістики, відвідувати курс з медіаграмотності у Львівському університеті?
-- Наш навчальний курс викладається як дисципліна вільного вибору для студентів третього курсу у Львівському національному університеті з 2020 року.
Проходячи цей курс, студенти повинні отримати базові теоретичні знання з медіаграмотності та навчитися їх практично застосовувати для вирішення конкретних соціальних проблем. Це включає знайомство з інформаційною екосистемою, усвідомлення ролі медіа, розвиток навичок розрізнення фактів і думок, вміння виявляти фейкові новини, критично аналізувати журналістські матеріали, а також розуміння ризиків, пов'язаних з пропагандою та дезінформацією.
У 2019 році декан факультету, Михайло Присяжний, ухвалив рішення про впровадження експериментального курсу з медіаграмотності на факультеті журналістики, який отримав позитивні відгуки від студентів. Надалі університет підтримав ініціативу розширення цього предмета для учнів різних спеціальностей, включаючи істориків, соціологів, політологів, філософів, правників, психологів, педагогів, філологів, економістів та фахівців у сфері міжнародних відносин і кібербезпеки.
Коли відкриваю перелік, щоб сформувати журнал, зрозуміло, наскільки різні факультети приходять, наскільки різним дітям це цікаво і потрібно.
Я тривалий час наполягала на тому, що всі студенти університету повинні мати можливість обирати цю дисципліну.
Чи впроваджується медіаграмотність в інші навчальні програми для студентів факультету журналістики?
На факультеті журналістики пропонується широкий спектр курсів, що включають аспекти медіаграмотності.
У дисципліні "Теорія та методика журналістської творчості", яку студенти вивчають протягом трьох курсів, медіаграмотність є невід’ємною складовою в ряді тем. Це особливо актуально, коли ми обговорюємо етичні стандарти журналістики, різноманітні інформаційні жанри, характеристику аудиторії та медіа, а також питання, пов’язані з колом зацікавлених сторін.
Мої колеги Андрій і Галина Яценко інтегрували елементи медіаграмотності у курс історії української журналістики, а Тетяна Войтович інтегрує медіаграмотність у викладання економіки.
Які формати можуть ефективно залучити та утримати інтерес молоді до питання медіаграмотності?
У своїх відгуках після завершення курсу студенти регулярно підкреслюють, що їм до вподоби, що навчання не проводиться у традиційному лекційному форматі. Вони в захваті від того, що курс реалізується у вигляді тренінгів.
Інноваційні формати навчання, що дозволяють студентам виявляти ініціативу, мають велике значення. Під час традиційних лекцій учні здатні зосереджуватися лише близько двадцяти хвилин, після чого їхня увага починає слабшати. Якщо не залучити їх до процесу, можна втратити їхній інтерес. Практичні вправи стимулюють активність студентів. Існує можливість спочатку викласти теоретичний матеріал, а потім закріпити його вправами. Або ж, навпаки, спочатку запропонувати практичне завдання, а згодом пояснити теоретичні основи. Я активно використовую обидва підходи.
Наталія Войтович разом зі своїми студентами.
У роботі допомагає посібник під редакцією Олени Тараненко "Інфомедійна грамотність онлайн: посібник для тренера". Коли розпочався карантин, медіапедагоги підібрали до нього й адаптували вправи з медіаграмотності, щоб їх можна було виконувати в онлайн-режимі. Також користуємося посібником "Конструктор вправ", який дозволяє обирати інтерактивні завдання різного тематичного спрямування.
Студенти займаються реалізацією проєктів. Приємним сюрпризом стало те, що вони активно відгукнулися на завдання розробити свої анімації в простій програмі. Я сподівалася, що їх буде небагато, але в результаті отримала колекцію з понад ста мультфільмів.
Згідно з вашим досвідом, чи застосовують студенти навички медіаграмотності в повсякденному житті, виходячи за рамки університетської освіти?
Інформаційна війна триває вже багато років, але сьогодні вона досягла нового рівня інтенсивності. Активніше обговорюємо ці виклики та важливість медіаграмотності. Завдяки розвитку відповідних навичок ми стали більш сприйнятливими до ознак дезінформації.
Будемо говорити відверто: і студенти, й не студенти масово користуються телеграмом. Зараз це, мабуть, один із найнебезпечніших месенджерів, де поширюють фейкову інформацію. І він є одним із тих, де найважче відстежити, хто заснував канал, достовірність інформації, яка в ньому поширюється.
Не можна сприймати соцмережі однобоко, потрібно розуміти їхню природу та усвідомлювати ризики. Нам у суспільстві загалом потрібно пропрацювати й усвідомити, що соціальні мережі не лише білі й пухнасті.
Важко визначити, наскільки медіаграмотними зможуть стати студенти за короткий період, адже курс триває всього пів року. Проте можна з упевненістю стверджувати, що їхнє ставлення до інформації стане більш уважним і критичним. Я переконана, що коли вони натраплять на щось, що викликає сумніви, вони не кидатимуться в це бездумно, а обмірковуватимуть ситуацію, ставлячи собі численні питання і підходячи до неї з обережністю.
Знову ж таки, в коментарях радує бачити, як студенти зазначають, що "ми розглянули деякі питання з іншого кута зору". Найбільша нагорода для мене – це коли в їхніх відгуках звучить: "Ми з батьками дуже вдячні", адже мені вдалося донести важливість медіаграмотності не лише до студентів, але й до їхніх батьків.
Отримавши ці відгуки, я поділилася ними зі студентами, заохочуючи їх стати агентами медіаграмотності та поширювати ці знання.
Я вважаю, що нам потрібно формувати культуру медіаспоживання, навчаючи медіаграмотних практик від садочка. Разом із тим маємо приділити велику увагу старшому поколінню. Часто у нашому суспільстві дітки проводять час із дідусями й бабусями та навчаються з ними. Якщо медіаграмотними не будуть старші, то як ними зможуть стати молодші? Це варто об'єднати у спільний проєкт.
Поряд із викладанням у виші, я також очолюю журналістський гурток у Малій академії наук для підлітків, де ми обговорюємо питання медіаграмотності. Під час занять із дітьми прагну розкрити різноманітність журналістики.
Наталія Войтович разом із педагогами.
Організували навчальний тренінг з медіаграмотності для вчителів об'єднаних територіальних громад. Громадська організація "Ти-Медіа", співзасновницею якої я є, реалізує цей грантовий проект за підтримки IREX.
Я переконаний, що цей процес не займе багато часу, і ми всі разом (медіатренери, педагоги, викладачі) зможемо навчити суспільство, хоч і не на абсолютний рівень, але принаймні до достатньої міри, бути медіаграмотними та критично оцінювати інформацію.
