На Заході тривають дискусії щодо потенційного вступу України до НАТО без врахування деяких її територій: які факти відомі.
Західні аналітики та чиновники вивчають ймовірність прийняття України до НАТО без необхідності повертати усі території, окуповані Росією. Цей сценарій завершення конфлікту порівнюється з випадком, коли Західна Німеччина стала членом НАТО, не повертаючи Східну частину.
Цю інформацію повідомляє видання Financial Times, з посиланням на НВ.
У статті зазначається, що Україна, яка намагається повернути території, захоплені Росією протягом минулого десятиліття, все ж змушена була "обмежити" свої військові цілі через брак людських ресурсів, озброєння та підтримки з боку Заходу.
FT зазначає, що Київ та його союзники не мають наміру визнавати російський суверенітет над тією частиною України, яку Росія незаконно анексувала з 2014 року, оскільки це лише підштовхне до подальшої агресії з боку Росії та серйозно підірве міжнародний правопорядок. Замість цього передбачено, що ці території повинні бути повернуті шляхом дипломатичних зусиль у майбутньому.
"Це, безумовно, є делікатною темою для українців, особливо коли її розглядають як можливу базу для компромісу з Москвою," -- зазначається в статті.
Один із західних дипломатів заявив виданню, що поступитись землею для отримання членства в НАТО може бути єдиною доступною можливістю для українців, але для них це залишається табу, принаймні публічно.
Згідно з повідомленнями медіа, детальніше обговорюються умови та терміни дії безпекових гарантій, котрі Україні необхідні для сприяння мирному врегулюванню.
FT пише, що Зеленський у Вашингтоні повторив свою пропозицію про прискорений вступ України в НАТО, однак проблема в тому, що США проти виходу за межі узгодженої позиції Альянсу про те, що Україну запросять приєднатися, "коли союзники погодяться і будуть виконані умови". Білий дім побоюється, що пропозиція гарантії взаємної оборони згідно зі статтею 5 договору про НАТО до закінчення війни просто залучить у війну США та союзників, сказано у статті.
Видання зауважує, що, на думку деяких союзників, так бути не повинно.
"Існують варіанти для вирішення цієї ситуації," -- заявив Єнс Столтенберг, який цього тижня залишив посаду генсека НАТО, в інтерв'ю журналісту FT Генрі Фою. Столтенберг підкреслив, що безпекові гарантії, надані США Японії, не охоплюють Курильські острови. Чотири з цих островів Японія вважає своїми, але вони знаходяться під контролем Росії після їх захоплення у 1945 році.
Він також підкреслив, що Німеччина, яка стала частиною НАТО у 1955 році, була в той час розділеною країною: лише Західна Німеччина отримала захист під егідою Альянсу.
"Якщо є прагнення, завжди можна знайти вихід. Проте необхідно чітко окреслити, де діє стаття 5, і Україні слід забезпечити контроль над всією територією до цієї межі," -- зазначив Столтенберг.
Згідно з інформацією Financial Times, ідея впровадження західнонімецької моделі для України обговорюється в дипломатичних колах вже більше року і півтора.
Ден Фрід, який раніше обіймав посаду помічника держсекретаря США, відповідального за європейські справи, став одним із перших, хто висловив цей аргумент у своїй статті для Just Security. Інші видатні особи, такі як Курт Волкер — колишній посол США при НАТО та спеціальний представник Дональда Трампа по Україні, а також попередник Столтенберга Андерс Фог Расмуссен і автор Financial Times Іван Крастєв, також підтримали цю думку.
За інформацією видання, концепція починає активно підтримуватися і в офіційних інстанціях.
"Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов'язковою умовою. Якщо буде демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо вважати (це - ред) тимчасовим і прийняти Україну в НАТО на тій території, яку вона на той час контролюватиме", -- сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал НАТО, газеті Novinky a Právo.
Багато прихильників цієї концепції погоджуються, що Москва категорично відреагує на це, тоді як скептики вважають, що подібний крок може спровокувати подальшу ескалацію, зазначає FT. За інформацією видання, вступ до НАТО забезпечив би Україні суверенітет і дав можливість рухатися в напрямку західної інтеграції, що, за словами російського диктатора Володимира Путіна, є його метою – перешкодити цьому процесу.
Одним з найпереконливіших аргументів, наведених Мері Саротт у її статті для Foreign Affairs, є можливість адаптації умов членства в НАТО відповідно до конкретних обставин країн. Наприклад, Норвегія, ставши однією з країн-засновниць альянсу, запевнила, що не буде розміщувати на своїй території військові бази НАТО. У свою чергу, стратегія Західної Німеччини полягала в демонстрації того, що її кордони мають тимчасовий характер. Хоча країна пережила довгий період розділу, вона свідомо відмовилася від використання сили для повернення Східної Німеччини.
Саротт зазначила, що Україні слід чітко окреслити свої оборонні межі, зобов’язатися не розміщувати на своїй території іноземні війська або ядерну зброю, якщо країні не загрожує напад, а також утриматися від використання сили поза цими межами, за винятком випадків самооборони. За її словами, членство України в НАТО при таких умовах має бути доведене до відома Москви. Вона вважає, що в такому разі все ще можуть відбуватися "неофіційні переговори": "замість угоди 'територія за спокій' в ролі поступки виступатиме відсутність інфраструктури НАТО в обмін на мир".
Інші експерти вважають, що Західна Німеччина не є вдалим прикладом, оскільки її кордони, хоч і були тимчасовими, отримали визнання з боку всіх учасників процесу, тоді як в Україні продовжуються щоденні збройні зіткнення. Томас Кляйне-Брокгофф, голова Німецької ради з міжнародних відносин, минулого року в інтерв'ю журналісту Foreign Policy висловив думки щодо можливих труднощів, пов'язаних з ревізіоністськими настроями обох сторін: "Наприклад, чи буде застосована стаття 5, залежить від Володимира Путіна та від того, чи його дії перевищать або залишаться нижчими за визначений поріг".
Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про європейських союзників, готові взяти на себе військові зобов'язання, необхідні для захисту України в межах Альянсу, сказано у статті. Франція підтримала ідею швидшого вступу України до НАТО, канцлер Німеччини Олаф Шольц рішуче виступає проти, побоюючись, що його країна може бути втягнута в війну проти Росії, нагадує FT.
В адміністрації Байдена в США спостерігалося небажання активізувати процес членства Києва. Чи могла б Камала Гарріс підійти до цього питання по-іншому? Чи був би Дональд Трамп здатний запропонувати західнонімецьку модель як частину своєї "угоди" щодо завершення конфлікту? І чи зміг би Зеленський "продати" цю ідею своїм громадянам? – таке питання ставить видання, зазначаючи, що відповідей наразі немає.
Журналісти зазначають, що на шляху до НАТО для Києва існує чимало викликів, але Захід, очевидно, не має чіткої стратегії для досягнення перемоги України. У статті Financial Times також згадується думка експерта Саротт, яка вважає, що обрання західнонімецької моделі було б значно вигіднішим для України та Альянсу, аніж затягування процесу вступу, поки Путін не відмовиться від своїх планів щодо України або поки Росія не здійснить військовий прорив. Такий підхід міг би наблизити Україну до надійної безпеки, свободи та благополуччя, протиставляючи це російській ізоляції — іншими словами, до перемоги.
