Ізраїль завдав серйозного удару по Хезболлі: які наслідки це матиме для Ірану?

Нагадуємо, що 17 вересня в Лівані відбулася серія вибухів, які знищили тисячі пейджерів, що належать бойовикам "Хезболли". За повідомленнями ЗМІ, Ізраїль несе відповідальність за цю атаку, яка, за інформацією, була проведена армією ЦАГАЛ та розвідкою "Моссад".

19 вересня ЦАГАЛ здійснив удари по базам, розташованим на ліванській території. В Ізраїлі повідомили, що атаки були спрямовані на укриття "Хезболли". 23 вересня ЦАГАЛ знову завдав ударів по Лівану, звітуючи про знищення 800 об'єктів.

Ну і найголовніше: 28 вересня "Хезболла" офіційно підтвердила загибель свого ватажка Хасана Насралли. Він помер у своєму бункері внаслідок авіаудару по Бейруту, і це стало важким ударом для бойовиків. Разом із Насраллою загинули високопосадовці "Хезболли".

30 вересня ізраїльські військові звернулися до жителів прикордонних районів на півдні Лівану з рекомендацією евакуюватися. Наступного дня, 1 жовтня, ЦАГАЛ офіційно оголосив про старт наземної операції в південному Лівані, яка отримала назву "Північні стріли", і була націлена на знищення терористичних об'єктів та інфраструктури "Хезболли".

В ізраїльських військових колах повідомили, що наземну операцію було ініційовано на основі рішення політичного керівництва держави. Цілі, які атакує ЦАГАЛ у прикордонних населених пунктах Лівану, представляють собою пряму загрозу для ізраїльських громад, розташованих на півночі країни.

Варто нагадати, що "Хезболла" фактично контролює значну частину Лівану. Це терористична організація - цей статус визнано кількома країнами, зокрема США і Німеччиною. Європейський Союз класифікує як терористичну групу збройне крило "Хезболли".

Основним джерелом фінансування, оснащення та підготовки бойовиків цієї організації є, в основному, Іран. Тому вважається, що вплив іранського уряду на терористичні угрупування є досить істотним. Ігор Семиволос, директор українського Центру близькосхідних досліджень, підкреслює, що "Хезболла" має значну фінансову залежність від Ірану: річний бюджет організації складає приблизно 700 мільйонів доларів, і більша частина цих коштів надходить безпосередньо з Тегерану.

Отже, у світі панує тривога: чи може конфлікт між Ізраїлем і Ліваном стати передмовою до війни Ізраїлю з Іраном?

На даний момент Іран проявляє обережність щодо ситуації в Лівані. Так, 30 вересня, представник Міністерства закордонних справ країни Насер Канаані повідомив, що Тегеран не планує надавати військову допомогу "Хезболлі".

"Уряди, держави та всі нації регіону Близького Сходу, зокрема Ліван і Палестина, мають всі необхідні ресурси для протистояння агресії сіоністського режиму в Ізраїлі. Ліван показав свою здатність самостійно долати цей окупаційний режим. Ісламській Республіці Іран не потрібно надсилати добровольців або додаткові сили", - підкреслив він.

Але по факту, Іран отримав серйозний іміджевий удар, пише політолог Віталій Портніков в колонці для 24 каналу.

"Після смерті лідера політбюро ХАМАСу Ісмаїла Ганії стає очевидним, що Іран не спроможний забезпечити безпеку навіть для керівників своїх проксі-військових формувань у регіоні. А що вже говорити про звичайних бійців і тих, хто прагне пов'язати свою політичну кар'єру з іранськими та російськими інтересами на Близькому Сході," - підкреслює Портніков.

Недавні удари по верхівці "Хезболли", що мали місце в останні місяці, можуть призвести до зменшення впливу цієї організації як армії та політичної сили, що в свою чергу знизить ймовірність їхніх подальших нападів на Ізраїль, стверджує аналітик.

Чому ж Іран дистанціюється від підтримки своїх проксі в Лівані? Семиволос зазначає, що обережна реакція Ірану зумовлена новою стратегією уряду, яка передбачає відновлення діалогу зі Сполученими Штатами.

Якщо даний підхід (переговори із США - ред.) не виправдає себе, Іран, безумовно, почне активно готуватися до саміту БРІКС, що відбудеться в Казані в жовтні цього року, де, ймовірно, буде укладено угоду з Москвою. І, цілком ймовірно, в цій угоді буде закладено умови щодо підтримки з боку Росії в разі агресії проти Ірану. Тоді ми точно знатимемо, які кроки зробить Тегеран. До цього моменту, ймовірно, іранська сторона продовжуватиме затягувати ухвалення остаточного рішення щодо участі у конфлікті, - зазначає Ігор Семиволос в ефірі програми "Вот Так".

Хамідреза Азізі, науковець Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки, в інтерв'ю з DW висловлює альтернативне бачення причин обережності Ірану.

Іранська влада вважає, що ситуація не досягла критичної межі, яка могла б поставити під загрозу існування "Хезболли", - висловив він свою думку.

На даний момент "Хезболлі" вдалося утримати свої позиції та пережити цю стадію конфлікту без значних втрат, підкреслює експерт. Він також нагадав, що минулого тижня віцепрезидент Ірану Джавад Заріф заявив, що "Хезболла" "може захистити свої інтереси".

Проте, за словами Азізі, існує також питання практичного характеру щодо того, які конкретно дії Іран міг би здійснити на користь "Хезболли", які шиїтська організація не в змозі виконати самостійно.

"Відстань Ірану від інших регіонів суттєво знижує його можливості для надання безпосередньої військової підтримки," - зазначає Азізі.

За інформацією аналітиків Радіо Свобода, Тегеран опинився в складній ситуації. Прямий військовий напад на Ізраїль може призвести до великої війни з його історичним противником. Водночас, якщо Іран вирішить проявити стриманість, це може негативно позначитися на його іміджі як серед союзників, так і серед супротивників у регіоні.

Як зазначав Ігор Семиволос, перше вікно, коли Іран може відступити від тактики стриманості - саміт БРІКС у Казані наприкінці жовтня. Але не варто забувати і про вибори в США, які впливають на поведінку як Тегерана, так і Тель-Авіва. До проведення виборів американське керівництво також навряд чи робитиме рішучі кроки у врегулюванні арабо-ізраїльської війни.

Всі усвідомлюють цю ситуацію, тому Ізраїль активно намагається знайти рішення щодо "Хезболли", тоді як Іран затримує процес. Якщо Ізраїлю вдасться остаточно здолати "Хезболлу" та вирішити питання з Іраном у тій чи іншій формі, це може призвести до ослаблення позицій Москви, адже Росія вважає Іран одним із своїх важливих союзників. Якщо ж цього не станеться і Іран, за підтримки Москви, зміцнить свої позиції, це, безумовно, матиме негативні наслідки для Ізраїлю, - зазначає Семиволос.

Тактика, яку використовує прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, залишається без змін: він намагається залучити Іран до активніших дій у конфлікті з Ізраїлем. Про це у своєму блозі для Главкома повідомляє Ілія Куса, експерт Українського інституту майбутнього. До того ж, Нетаньягу має намір переключити увагу суспільства та міжнародної спільноти з Гази та Палестини, завдаючи потужних та помітних ударів по ворогу. Він сподівається, що залякування стане ефективним інструментом примусу до миру, що дозволить уникнути угод про припинення вогню, які можуть бути невигідними для його позиції.

"Іран знову продемонстрував свою стратегічну спробу зберегти формат проксі-конфлікту з Ізраїлем. Проте, ситуація стає дедалі ускладненіша, і активніше втручання в конфлікт вже є питанням часу та формату, який обговорюватимуть на зустрічах у Тегерані. Це може варіюватися від відправлення військових до Лівану до чергових авіаударів по ізраїльських територіях", - зазначає Куса.

Експерт зазначає, що держави Європейського Союзу та НАТО продовжуватимуть втрачати ініціативу у своїх стосунках із країнами, що не належать до західного блоку. Їхня неспроможність здійснити вплив на Ізраїль буде сприйнята на Близькому Сході та в інших регіонах світу як ознака слабкості, втрати лідерських позицій та неприхильності у веденні переговорів. Довіра між західними та незахідними державами продовжить знижуватися, що ускладнить процеси переговорів і зменшить шанси на взаєморозуміння, вважає Куса.

Також експерт не вважає, що "Хезболла" розвалиться, навіть після загибелі Насралли. Це організація з сильною мережевою структурою, яка вмонтована у політичну та соціальну систему Лівану.

"Цей удар завдав серйозних втрат, і тепер їм знадобиться певний час, щоб відновити свої сили. Проте, як зазначає Куса, корінь конфлікту між Ізраїлем, палестинськими арабами та Іраном не може бути вирішений лише через атаки на лідерів 'Хезболли'."