Fath-360 можна запустити за тиждень - які аспекти варто врахувати щодо іранських балістичних ракет?

ПРО БАЛІСТИЧНІ РАКЕТИ ІРАНУ

Оскільки постачання балістичних ракет Fath-360 з Ірану до противника стало безперечним фактом, я вирішив висловити свою думку на цю тему. Особливо зважаючи на те, що вже багато було написано про це.

По-перше, "балістична" -- це не про розміри та вибухову потужність. Це означає тільки те, що двигун ракети працює лише на початковій ділянці траєкторії, а далі вона летить за законами земного тяжіння й аеродинаміки, як, наприклад, куля. На відміну від крилатих ракет, у яких весь політ відбувається з роботою двигуна, як у літаків.

У Вікіпедії Fath-360 часто порівнюють із американською системою M142 HIMARS, але таке зіставлення не зовсім коректне, оскільки "Хаймарс" є набагато більш просунутим з технологічної точки зору. Ближчим аналогом Fath-360 можна вважати російську систему залпового вогню "Торнадо-С", оскільки обидві системи мають спільне коріння в радянських технологіях. У результаті, вони мають схожі характеристики: дальність стрільби 120 км і вага бойової частини 150 кг. Навіть іранські ракети використовують радянсько-російську систему супутникової навігації ГЛОНАСС. Цікаво, що в Україні ГЛОНАСС працює з перебоями, тому агресор вимушений переходити на американську систему GPS.

Отже, мова йде про 200-300 ракет і невідоме число пускових установок для систем залпового вогню великої дальності. Таку кількість ракет можна використати за тиждень, а при обережному підході — за місяць. Для наших міст, розташованих поблизу фронту, зокрема Харкова, це неприємна новина — обстріли можуть знову активізуватися. Проте про жодні серйозні руйнування української енергетичної інфраструктури та перелом у війні, про які вже говорять у медіа як в Україні, так і за кордоном, мова не йде.

От якщо Іран почне постачати Росії балістичні ракети "Зольфагар", які несуть тонну вибухівки на дальність 700 км (в нього самого їх обмаль), тоді для нашої критичної інфраструктури серйозні проблеми майже гарантовані.

Обмежена поставка ракет Fath-360 виглядає як стратегічна спроба підштовхнути США до переговорів з Іраном. Тегеран опинився перед давньою дилемою: вибір між фінансовою стабільністю та ескалацією конфлікту. Якщо Іран зможе досягти угоди зі Сполученими Штатами щодо зниження напруженості, реалізуючи щось на кшталт програми "Нафта в обмін на продовольство", то еліта країни зможе безперешкодно збільшувати свої доходи в доларах. Проте, якщо угода не буде досягнута, Іран може почати активно постачати зброю країнам, які не мають імперських амбіцій, отримуючи натомість технології для створення ядерних пристроїв. Це, в свою чергу, підвищить ймовірність авіаційних та ракетних ударів з боку США по іранських об'єктах.

Іран, схоже, вже створив ядерні матеріали в концентрації, що підходить для озброєння, проте практична конструкція ще не розроблена. Це має велике значення, оскільки правильна конструкція забезпечує як надійність, так і ефективність ядерного заряду. Наприклад, технологія "нейтронного дзеркала" здатна підвищити потужність вибуху щонайменше на півтора рази, використовуючи ту ж кількість ядерного матеріалу.

Залишилося почекати, як іранську колізію буде вирішено. Повз нас це точно не пройде, так що все побачимо й відчуємо. Бо не думаю, що Іран симетрично США заборонить удари своїми ракетами по українській території.

Отже, філософська проблема стає дедалі актуальнішою: чому "вісь зла" демонструє значно більшу рішучість і ефективність у своїх діях, ніж наші цивілізовані, потужні та розвинені союзники?