Два роки тому Збройні Сили України здійснили стрімку атаку на противника в Харківській області. Які деталі контрнаступу повідомили військовослужбовці?
Спроби взяти Куп'янськ під свій контроль росіяни не припиняють і зараз
Блискавичний контрнаступ, який підняв український бойовий дух. Два роки тому Сили оборони вдарили по ворогу на Харківщині. Українські воїни гнали ворога і здіймали український прапор у кожному населеному пункті. Тоді вдалося визволити два стратегічно важливих міста області. Синьо-жовтий стяг замайорів над Куп'янськом та Ізюмом. З військовими, які брали участь у визволенні Харківщини поспілкувалася наша Оксана Нечепоренко.
Два роки тому, на початку вересня, Збройні сили України розпочали контрнаступ на Харківщині. Протягом тижня українські війська звільнили майже всю територію області. Жовто-блакитний стяг піднявся над стратегічно важливими для росіян містами Куп'янськ та Ізюм.
"Які це були емоції? Чудові, надзвичайні. Відчуваєш, що виконуючи свою місію, деморалізуєш супротивника, і навіть країна-агресор втрачає дух. Виникає усвідомлення того, що ми не дарма тут, що ми здатні на великі справи, що ми сильні, потужні та стійкі. Внутрішній бойовий дух підштовхує до дій, до того, щоб іти вперед і робити свою справу", - розповів гвардієць 5-ї Слобожанської бригади НГУ "Ланжерон".
У вересні 2022 року нацгвардієць із позивним "Ланжерон" був активним учасником контрнаступу в Харкові.
"Наші починали розбивати тили, і ми бачили це з наших позицій. І ми розуміли, що рано чи пізно щось буде", - розповів він.
Підрозділ бійця зачищав від ворога Ізюм. Військові після окупації побачили зруйноване місто, де не було комунікацій та 80% житла розбито.
"У деяких побратимів сльози наверталися від того, що просто немає багатоповерхівок, і вони вщент зруйновані, і сміття, війна, розруха - нічого нового ми там не побачили", - пригадав військовий.
Ізюм відігравав ключову роль у битві за Донбас. З початку вторгнення за місто йшли запеклі бої. Однак, коли українські Сили оборони наблизилися, російські війська фактично залишили місто.
"Ми помітили, що навколо Ізюма було значне риття. І нас здивувало, чому вони не залишилися", - зазначив "Ланжерон".
Юліанна Скурська регулярно слідкує за новинами з Куп'янська. Вона покинула рідну Ківшарівку, що входить до складу міської громади, у жовтні 2022 року. На момент її від'їзду селище вже не мало ані електрики, ані водопостачання.
"У той час, якщо протягом 40 хвилин не було обстрілів, це здавалось справжнім тривалим затишшям. Обстріли тривали цілодобово - і вдень, і вночі, без жодних перерв. Якщо не «Гради», то стріляли чимось іншим. Це було безперервно. Навіть воду було неможливо спокійно набрати з річки," - поділилася своїми спогадами переселенка.
Куп'янськ відігравав ключову роль у логістичних шляхах для російських військ. Після відступу з міста, вони почали знищувати його. Пані Юліанна згадує, як утікала до Харкова з двома валізами та трьома онуками, яких вона опікує.
"Бабуся отримала онуків, немов горіхи. За ними потрібні прибирання, покупки, а я вже вмію прати та готувати їм їжу."
Зараз родина оселилася в компактній кімнаті одного з гуртожитків Харкова. За два роки вони змогли адаптуватися і облаштувати своє нове життя.
За цей період Юліанна відвідала рідний дім всього двічі. Перший раз вона заїхала, щоб забрати документи, а другий — для того, щоб зробити фотографії.
"Сниться мені Ківшарівка, і я прагну туди потрапити. Відчуваю, що мої ноги знову зможуть бігати, якщо я опинюся там і знатиму, що більше не потрібно ховатися від обстрілів, а можна жити так, як мені хочеться," - поділилася своїми думками переселенка.
Спроби взяти Куп'янськ під свій контроль росіяни не припиняють і зараз. У місті щодня лунають вибухи. У Куп'янську продовжують роботу правоохоронці. Після деокупації на території міста виявлено 9 катівень, де утримували дві сотні цивільних. Уже повідомили про підозру понад чотирьом сотням колаборантів.
Оксана Нечепоренко та Антон Авіжас з Харкова, "5 канал".
Читайте також: українські військові можуть перейти в контрнаступ у 2025 році.
Станьте на підтримку журналістів "5 каналу" на передовій боротьби.