Державне бюро розслідувань підозрює одного з чиновників Міністерства оборони в тому, що він посприяв списанню штрафу на суму близько 94 мільйонів гривень на користь Гринкевича.
Правоохоронці повідомили про підозру ексдиректору одного з департаментів Міністерства оборони, який "списав" майже 94 мільйони гривень пені львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу за прострочення постачання товарів. Про це повідомляють у Державному бюро розслідувань.
У повідомленні, оприлюдненому правоохоронними органами, не зазначено ім’я підозрюваного. Проте, за інформацією, отриманою з джерел Української правди, йдеться про Максима Гриценка, який у 2023 році виконував обов'язки директора департаменту ресурсного забезпечення, а також про справу, відому як "справа Гринкевичів".
У 2023 році компанії, що знаходяться під контролем бізнесмена, уклали контракти з Міністерством оборони України на постачання військової форми. Зокрема, було підписано 23 угоди, загальна вартість яких перевищує 1,5 мільярда гривень.
У той час, коли були укладені угоди, компанії, що належали львівському підприємцю, не мали ані власних виробничих ресурсів, ані угод з іншими фірмами для забезпечення якісного виконання контрактів.
Щоб уникнути накладення штрафів або значного їх зменшення, представники компанії звернулися до виконуючого обов'язки директора відповідного департаменту Міністерства оборони України. Вони виявили бажання переглянути нараховані штрафи, пов'язані з порушенням термінів постачання товарів.
Виявлено, що внаслідок дій виконуючого обов'язки директора Департаменту, штрафні санкції були безпідставно знижені з майже 98 мільйонів гривень до 4,5 мільйона гривень, що становить зменшення на 93,5 мільйона гривень.
Посадовцю повідомлено про підозру у зловживанні владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України).
Санкція цієї статті передбачає покарання, яке може сягати шести років ув'язнення.
Згідно з інформацією, наданою Львівським порталом, у грудні 2023 року затримали підприємця Ігоря Гринкевича за спробу підкупу високопосадовця слідчого управління Державного бюро розслідувань. Він намагався дати хабара у розмірі 500 тисяч доларів для скасування арешту на майно своїх компаній, накладеного в ході кримінального розслідування.
Компанії Гринкевича займають позицію одного з ключових постачальників для Міністерства оборони, і зараз триває розслідування з приводу можливих зловживань у процесі закупівель. Згідно з попередніми оцінками, збитки можуть перевищувати 1 мільярд гривень.
30 грудня 2023 року Гринкевичу було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 429,4 мільйона гривень.
Після скандалу Міністерство оборони вирішило розірвати укладені з Гринкевичем угоди, згодом - ще й угоди на продукти харчування.
Очільник Львівської обласної військової адміністрації спростував зв'язок зі скандалом щодо Гринкевича, в той час як Львівська обласна рада припинила співпрацю з благодійним фондом підприємця HOPE.UA.
Син львівського підприємця Ігоря Гринкевича, Роман, запевняє, що бізнес його родини діє в рамках законодавства, а весь скандал є спланованою акцією. Він також підкреслив, що його сім'я не має наміру виправдовуватися, оскільки, за його словами, "нема причин для цього", і додав, що ніхто не має наміру виїжджати за кордон.
11 січня стало відомо, що суд наклав арешт на майно Ігоря Гринкевича, підконтрольних йому компаній, а також на елітні авто членів родини бізнесмена.
17 січня Ігорю Гринкевичу оголосили нову підозру. Його, директорів підприємств та представника компанії (всього - 5 фігурантів) підозрюють у завданні державному бюджету України збитків майже на мільярд гривень.
Невдовзі, 22 січня в Одесі, затримали Романа Гринкевича, який намагався покинути країну. Раніше його оголосили в розшук, оскільки він став останнім з п'яти підозрюваних у справі про крадіжку 1 мільярда гривень, виділених на військові закупівлі Міністерства оборони, і тривалий час уникав слідства.
Романа Гринкевича обвинувачують в шахрайстві та участі в злочинному угрупованні.
Увечері 22 січня Романа Гринкевича затримали під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн грн. Термін арешту встановлений до 17 березня.
