Мали висоту, як багатоповерхівка: через діяльність людини зникло чимало устричних рифів.
Унікальні рифи в Європі колись покривали площу розміром із Північну Ірландію.
Раніше в Європі рифи висотою з будинок займали не менше 1,7 млн гектарів морського дна, а зараз через надмірний вилов риби, днопоглиблювальні роботи та забруднення унікальні утворення "туляться" на кількох квадратних метрах.
"Дослідження, проведене британськими вченими, виявило, наскільки великими вони були колись: рифи заввишки з будинок займали не менше 1,7 млн га (4,2 млн акрів) від Норвегії до Середземного моря, площа більша, ніж Північна Ірландія", - пише The Guardian.
Наголошується, що у дослідженні брали участь десятки вчених, які вивчали урядові записи, морські карти, звіти про рибальство, митні документи, звіти натуралістів, наукові журнали та газети XVIII, XIX та початку XX століть, щоб зібрати воєдино поширення європейської плоскої устриці (Ostrea edulis).
В результаті, дослідники знайшли "яскраві та зворушливі" звіти про рифи, які були у 1196 місцях біля берегів таких країн, як Велика Британія, Франція, Ірландія, Данія, Іспанія, Німеччина та Нідерланди. В одному з документів згадуються устричні рифи, що досягають 7 метрів заввишки в Чорному морі.
На сьогоднішній день залишилося всього кілька природних устричних рифів, які займають площу не більше кількох квадратних метрів, і вони намагаються вижити на європейських узбережжях, після того як людська діяльність призвела до їхнього знищення.
Співавтор звіту Рут Терстан сказала, що "вражена" масштабами рифів, які колись були.
"Я знала, що раніше устриці виловлювали у величезних кількостях. Тому ми підозрювали, що ці рифи можуть бути більшими, але знахідка інформації, яка свідчить про таке охоплення, мене вразила. Мало хто у Великій Британії сьогодні бачив плоску устрицю, яка є нашим місцевим видом. Устриці все ще існують у цих водах, але вони розкидані, а рифи, які вони збудували, зникли", - зазначила вона.
За словами Терстан, багато хто схильний думати про морське дно як про плоский, мулистий простір, але в минулому його значна частина являла собою тривимірний ландшафт зі складних живих рифів. Вони створили багаті екосистеми, забезпечивши середовище для майже 200 видів риб і ракоподібних, включаючи ската-хвостокола, короткокрилого морського коника та європейського осетра. Рифи також відіграли важливу роль у стабілізації берегових ліній, колообігу поживних речовин та фільтрації води.
Терстан зазначила, що в окремих регіонах Європи, таких як бретонське узбережжя, захід Ірландії та Шотландія, все ще можна знайти сліди рифів. Однак їх площа значно зменшилася і тепер становить лише кілька квадратних метрів, тоді як раніше охоплювала квадратні кілометри.
"Важливі екологічні ролі, які ці рифи виконували, тепер зникли, що ми вважаємо функціональним вимиранням," - підкреслила Терстан.
Дослідники виявили деякі звіти, які викликають сум, оскільки вони свідчать про усвідомлення людьми втрат. Наприклад, один з авторів у 1852 році зазначав: "В Уош приблизно півстоліття тому існували великі устричні мілини; одна з них простягалася майже на всю довжину Уош і сягала приблизно 50 миль".
Опис "величезного" рифу, що розташований на відстані трьох миль від острова Мен, свідчить про:
"20 човнів витратили сім років, щоб витягти ці устриці. Устриці були густими на цьому дні... Один човен ловив 30 000 устриць за тиждень".
Звіт з Франції, датований 1909 роком, детально описує процес вилову устриць: "У період з 10 до 24 квітня відбувалася активна ловля, під час якої було виловлено 16 мільйонів устриць".
Філін цу Ермгассен, почесний науковий співробітник Единбурзького університету, зазначила, що процес знищення рифів, які формуються протягом тривалого часу, відбувався дуже стрімко.
"Це були величезні простори, вкриті щільним шаром устриць і населені багатьма іншими морськими істотами. Відбулася кардинальна трансформація та вирівнювання дна океану," - підкреслює вона.
Згідно з інформацією, наданою виданням The Guardian, вже розпочато реалізацію проектів, спрямованих на відновлення популяції устриць. Проте вчені зазначають, що для досягнення помітних результатів потрібне їх значне розширення.
Згідно з інформацією УНІАН, кліматичні зміни призвели до того, що лінивці в Центральній та Південній Америці, які славляться своєю привабливістю та повільним темпом життя, опинилися під загрозою вимирання. Дослідження показали, що їхній повільний обмін речовин і обмежені можливості регулювання температури тіла можуть серйозно загрожувати їхньому виживанню в сучасному світі. Особливо це стосується популяцій, що мешкають у гірських районах.
Вчені також звернули увагу на швидке закислення океанів світу. Цей процес може негативно вплинути на морські екосистеми. Дослідники вказують на дві основні причини, чому рівень закислення океану викликає тривогу.
